15 грудня 2025 року в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся круглий стіл «Багатовимірність сек’юритизації та інструменти її впровадження в Україні». Захід, організований Центром Разумкова за підтримки Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні, об’єднав вітчизняних та іноземних експертів для обговорення пріоритетів воєнної, економічної та соціальної політики в умовах російсько-української війни та в повоєнний період.
Юрій Гончаренко, керівник проєктів Фонду сприяння демократії та голова «Українського безпекового клубу», виступив на круглому столі з доповіддю «Оборонна демократія: пріоритети державної політики та соціальної активності в Україні в умовах війни та повоєнного відновлення».
Оборонна демократія як підхід до сек’юритизації державної політики в умовах війни. Гончаренко зосередився на проблемах довіри, непрозорості мобілізаційних процесів і необхідності перегляду суспільного договору. За його словами, принцип «служи або допомагай» має стати основою нової моделі взаємодії держави і громадян. Мобілізація, у цьому контексті, розглядається не як технічна процедура, а як критичний елемент політичної стабільності.
Стратегічна реальність та внутрішні конфлікти
Метою України є не захоплення територій ворога, а формування стабільного поясу безпеки з нейтральних або дружніх країн між Україною та Уралом. Водночас, за словами Гончаренко, внутрішня ситуація потребує термінової уваги: українське суспільство не готове витримувати затяжну війну без вирішення накопичених конфліктів та проблем із мотивацією.
Окремо він звернув увагу на зростання напруги в суспільстві, зокрема випадки агресії щодо військових, що свідчить про серйозні збої в державній політиці. У цьому контексті Гончаренко вказав на те, що Росія цілеспрямовано підсилює напруження, використовуючи прорахунки української влади, щоб спрямувати невдоволення громадян проти військових та працівників ТЦК, чим поглиблює внутрішні поділи.
Криза довіри і потреба в новому форматі взаємодії
На думку Юрія Гончаренка, однією з головних причин демотивації та суспільного розколу є втрата довіри до процедур мобілізації й демобілізації. Відсутність чітких правил, непрозорість процесів і слабка організація з боку держави лише посилюють напруження. Це також створює вразливість в інформаційному просторі, де Росія активно використовує страхи щодо безстрокової служби та тривалої ізоляції від звичного життя.
У відповідь на ці виклики Гончаренко запропонував новий підхід до суспільного договору, суть якого він формулює як принцип «Служи або допомагай».
Ідея полягає в тому, щоб держава запропонувала громадянам реальну альтернативу: участь в обороні або через службу, або через інші форми залучення – волонтерство, логістика, технічна підтримка.
«Нам украй необхідно нарешті закласти новий, чесний суспільний договір, адже старий уже не працює. Його основа – проста формула: «Служи або допомагай». Це єдиний спосіб припинити розкол у суспільстві та відновити довіру».
Такий формат, на його думку, дозволив би знизити напругу між військовими та цивільними, зробити систему більш зрозумілою і повернути довіру до процесів.
Опитування: що заважає мобілізації
За результатами дослідження щодо мотивації до служби та факторів, які цьому заважають. За словами Гончаренко, суспільний запит концентрується навколо питань справедливості та чітких правил.
Серед основних перешкод для мобілізації респонденти найчастіше вказували саме на системні проблеми, а не технічні труднощі:
• Невизначеність термінів служби – 72% вважають це критичним бар’єром;
• Недовіра до справедливості мобілізації – 69%;
• Загальна корупція в країні – 63%;
• Корупція у сфері ТЦК/ВЛК – 62%.
Подібні настрої відображено й в оцінках, що саме найбільше відштовхує від служби: невизначеність строків (67%) та недовіра до військового командування (59%).
Ротація, прозорість і перегляд повноважень: пропозиції для системної реформи
Юрій Гончаренко окреслив набір реформ, які, на його думку, можуть відновити довіру до військової системи та зробити її більш передбачуваною і стійкою. Згідно з опитуванням, найбільший вплив на зміну ставлення до служби мають два фактори: чітко визначений термін служби (54%) та прозорість процедур із мінімізацією корупційних ризиків (51%).
Ключовим елементом запропонованих змін є ротаційна модель, наприклад, «8 місяців служби / 14 місяців відпочинку». Такий формат, може бути привабливим навіть для тих, хто наразі уникає контактів із ТЦК – за умови, що держава надасть зрозумілі юридичні гарантії.
Окрему увагу Гончаренко приділив питанню внутрішніх переведень у ЗСУ. Йдеться про створення легального механізму, який дозволив би військовослужбовцям раз на рік переходити між підрозділами зі схожим рівнем ризику. Це, на його думку, допоможе уникнути практики використання СЗЧ (самовільного залишення частини) як єдиного шляху для зміни місця служби.
Серед інших напрямів, які, за словами доповідача, потребують перегляду:
• передача функцій розшуку та затримання від військових до поліції – як більш логічної і підготовленої інституції для виконання таких завдань;
• модернізація системи обліку, включно з реформою або заміною системи «Резерв+»;
• оновлення підходів до бронювання, з акцентом на ротаційний принцип та усунення фіктивних броней;
• перезавантаження державної інформаційної політики, з метою посилити довіру та зменшити вплив дезінформації.
Війна тримається не лише на зброї, а на довірі
Здатність держави витримувати тривалий конфлікт залежить не тільки від технічного ресурсу, а й від готовності суспільства підтримувати зусилля оборони. А ця готовність, у свою чергу, спирається на відчуття справедливості, прозорості та передбачуваності.
Оборонна демократія повинна не просто адаптувати демократичні інститути до умов війни, а чітко визначати межі обмежень: вони мають бути тимчасовими, підзвітними та пропорційними.
Юрій Гончаренко підкреслив, що мова йде не про окремі технічні зміни, а про необхідність системної реформи – насамперед у сфері служби, комунікацій та інформаційної політики. Без цього, на його думку, забезпечити довготривалу стійкість – як під час війни, так і в повоєнний період – буде неможливо.
Без людей та справедливості війна неможлива
Стратегічна стійкість залежить не тільки від зброї, а й від суспільної готовності витримувати, яка базується на відчутті справедливості й сенсу. Оборонна демократія має чітко регламентувати обмеження, робити їх пропорційними, підзвітними та тимчасовими.
Залишити відповідь