Антиукраїнська риторика уряду Віктора Орбана та його партії Фідес уже давно перестала бути поодинокими заявами для внутрішнього споживання. Вона перетворилася на системну пропагандистську кампанію, спрямовану на дискредитацію України, демонізацію українців та підрив європейської солідарності з Києвом. Ця кампанія синхронна з ключовими наративами російської пропаганди і дедалі більше виглядає як її регіональна філія в межах ЄС.
Основні антиукраїнські наративи Орбана в Угорщині
У заявах Віктора Орбана, міністрів його уряду та провладних медіа регулярно повторюються кілька базових антиукраїнських тез. Україну зображають як фінансову загрозу для Європи та особисто для угорців. Допомога Києву подається не як спільне рішення ЄС, а як примус з боку Брюсселя, який нібито хоче забрати гроші в угорських пенсіонерів, сімей і молоді.
Україну постійно асоціюють з війною, нестабільністю та «хаосом», який нібито загрожує втягнути Угорщину у воєнний конфлікт. Сам Орбан регулярно говорить про «брюссельський воєнний план», навмисно уникаючи згадки про російську агресію.
А українських біженців використовують як інструмент страху. Їх кількість систематично перебільшують, створюючи ілюзію міграційного тиску, який нібито підриває безпеку та економіку країни. До того ж Україну зображають як «негідну» країну, яка не заслуговує ані на допомогу, ані на членство в ЄС. Це повністю повторює кремлівський наратив про «failed state».
Фейк про «вимоги Брюсселя забрати пенсії заради України»
Яскравим прикладом маніпуляції є допис Віктора Орбана у Facebook. У ньому стверджується, що українці нібито вимагають 800 мільярдів доларів на наступні 10 років, а для Угорщини це означатиме втрату понад 9 мільярдів доларів. Далі Орбан заявляє, що «Брюссель» хоче відібрати 13 і 14 пенсії, соціальні пільги, субсидії, податкові знижки і навіть пільги для матерів, аби профінансувати Україну.
Ключова маніпуляція полягає у підміні понять. Рекомендації Європейської комісії в межах Європейського семестру подаються як обов’язкові вимоги, а внутрішні економічні реформи Угорщини штучно прив’язуються до України. Як справедливо зазначає угорське видання Lakmusz, жодного документа, де йшлося б про пряме вилучення соціальних виплат для фінансування України, не існує.
Україна в цій схемі використовується як зручний ворог, на якого можна списати внутрішні проблеми, інфляцію та провали економічної політики уряду Фідес.
Фейк про «мільйони українських біженців»
Другий важливий напрям пропаганди це маніпуляції з кількістю українських біженців. Угорські посадовці регулярно озвучують цифри у 1,4 мільйона і більше, створюючи враження масового напливу українців, які нібито осіли в країні.
Насправді ж офіційні дані свідчать про зовсім інше. Більшість українців, які перетинали угорський кордон, використовували його як транзитний маршрут до інших країн ЄС. Кількість тих, хто отримав тимчасовий захист і реально проживає в Угорщині, в рази менша.
Проте Орбан і його соратники навмисно підміняють поняття прикордонного руху, транзиту і статусу біженця. У дописі, адресованому Володимиру Зеленському, Орбан взагалі назвав цифру, яка вдесятеро перевищує 1,4 мільйона. Це вже не просто перебільшення, а відверта дезінформація, спрямована на нагнітання страху і ксенофобії.
Вірусний фейк про «плачучого українського солдата»
Третій приклад це відео зі штучним інтелектом, яке поширювалося угорською мовою і набрало 1,8 мільйона переглядів. На ньому нібито український солдат плаче і благає, щоб його не відправляли на фронт.
Розслідування показало, що відео створене за допомогою ШІ, обличчя скопійоване з російського стрімера, а сам контент походить з акаунтів, які масово публікують фейкові ролики про війну. Подібні відео розганялися щонайменше 13 мовами, що вказує на централізовану кампанію.
Мета очевидна – деморалізація, знецінення опору України і формування у європейців відчуття, що українці нібито не хочуть воювати і є жертвами «цинічної війни за прибутки збройових заводів». Це класичний російський наратив, ретельно адаптований для угорської аудиторії.
Чому Орбану вигідна антиукраїнська істерія
Антиукраїнська кампанія в Угорщині має кілька причин.
По-перше, це інструмент внутрішньої політики. Економічна ситуація в країні погіршується, підтримка владної партії Фідес падає, а напередодні виборів уряду потрібен зовнішній ворог, який відверне увагу виборців.
По-друге, блокування допомоги Україні та спротив її вступу до ЄС дає Орбану важіль шантажу Брюсселя. Він обмінює свою згоду на фінансові поступки, заморожені фонди та політичні гарантії. Тобто Орбан створює проблеми і торгується за їхнє усунення.
По-третє, позиція Орбана повністю збігається з інтересами Кремля. Його риторика дослівно повторює російські тези про «втому від України», «мир будь-якою ціною» і «економічну катастрофу через санкції». Численні контакти з Москвою та енергетична залежність Угорщини лише посилюють підозри щодо особливих зв’язків Орбана з Росією.
Антиукраїнська пропаганда партії Віктора Орбана не є ситуативною. Це системна кампанія, яка використовує фейки, маніпуляції та емоційний тиск для формування негативного образу України в угорському суспільстві. За своїм змістом і методами вона повністю вписується в рамки російської дезінформаційної війни проти України.
Фактично орбанівська пропагандистська машина виконує роль провідника цих наративів усередині ЄС. Напередодні виборів, де Фідес поступається демократичним силам, ця риторика лише посилюється. Орбан намагається втриматися при владі будь-якою ціною, навіть якщо для цього потрібно паплюжити Україну, підігравати Кремлю та підривати європейську єдність. Проте що агресивнішою стає ця кампанія, то очевиднішою є її справжня природа і то менше шансів, що вона спрацює в довгостроковій перспективі.
Залишити відповідь