Лютий 2026 року продемонстрував глибину системної кризи російської державності — від економіки й регіональних фінансів до зовнішньої політики та військових технологій. Про це йдеться у новому щотижневому #аналізагресора, підготовленому в межах Програми російських і білоруських студій аналітичного центру «Українська призма». Аналіз представили експерти Антон Оксентюк, Михайло Сінаюк та Ярослав Чорногор, пише ЗІФ.
Як зазначає Ярослав Чорногор, директор програми та кандидат історичних наук, російська економіка фактично вичерпала ресурс «адаптації» до санкцій. Падіння нафтогазових доходів до критичного рівня, дефіцит бюджету, замороження інфраструктурних і технологічних проєктів та рекордні проблеми регіональних бюджетів свідчать про фінал моделі, яка десятиліттями трималася на енергетичній ренті.
Росія, за оцінкою експертів, повертається до стану початку 1990-х років, але без надії на інтеграцію із Заходом і в умовах глибокої технологічної ізоляції.
Окрему увагу в аналізі приділено зовнішній політиці. Другий раунд тристоронніх мирних переговорів у Абу-Дабі між Україною, США та росією показав незмінність ультимативної позиції кремля. Попри проведення обміну полоненими, москва продовжує висувати нереалістичні територіальні вимоги й не демонструє готовності до реального припинення війни.
Ще одним важливим маркером ослаблення росії стало остаточне завершення дії Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь між США та рф. На тлі бюджетної кризи та відсутності ресурсів для нової гонки озброєнь кремль намагається зберегти хоча б тимчасові обмеження, однак не має важелів тиску на Вашингтон.
Ключовою подією лютого також стало відключення несанкціонованих російських терміналів Starlink. Запровадження системи «білих списків» у координації між SpaceX, Пентагоном та урядом України, за словами експертів, стало символом нової епохи війни. Технологічна ізоляція й контроль над критичною цифровою інфраструктурою перетворюються на повноцінний інструмент геополітичного тиску. Для російської армії це означало фактичний колапс систем управління, побудованих на «сірому» імпорті західних технологій.
У підсумку аналітики констатують: росія входить у фазу системного розпаду, де одночасно зникають фінансові ресурси, дипломатичні можливості та технологічні опори. Єдиним зовнішнім «рятівником» для москви дедалі більше стає Китай, що лише посилює залежність рф і закріплює її статус сировинного придатку в новій геополітичній реальності.
Залишити відповідь