Російська інформаційна війна проти України давно стала повноцінним фронтом, який Кремль вважає подекуди важливішим, ніж бойові дії. Її головна мета – підірвати міжнародну підтримку України, посіяти недовіру серед союзників і дискредитувати українську державу та Збройні сили. Для цього використовуються перевірені інструменти: фабрикація новин, підробка авторитетних медіа, маніпуляції з контекстом і поширення відверто абсурдних, але емоційно заряджених наративів. Одна з цілей – вплив, якщо не на західні уряди, то хоча б на некритично мислячих виборців, а отже завтра – й на уряди.
Останні кейси російської пропаганди чітко демонструють, як працює ця машина дезінформації.
Кейс № 1: фейкова обкладинка The Nation
Російські Telegram-канали та мережі ботів у X поширили нібито обкладинку американського журналу The Nation, на якій Володимир Зеленський зображений таким, що «плаче» через втрату уваги Заходу. Насправді жодної такої обкладинки не існує – на офіційному сайті та в соцмережах видання вона відсутня, а реальний березневий номер присвячений внутрішній політиці США.
Цей фейк має очевидну мету – створити ілюзію, що Захід втомився від України і поступово відвертається від неї. Проте факти свідчать про протилежне. Попри політичні дискусії у США, військова співпраця триває, включно із запитами американців щодо допомоги України для посилення протиповітряної оборони. Європейський Союз, своєю чергою, не лише не скорочує підтримку, а й послідовно її нарощує, чітко усвідомлюючи: поразка України означатиме зростання загрози для всієї Європи, зокрема для країн Балтії та Польщі.
Тому Захід, а саме Європа, Україну точно не кине, бо ми в одному човні. Як би не скаженіла з цього приводу російська пропаганда. Саме тому твердження про «втрату інтересу» є вигадкою, яка не витримує перевірки реальністю.
Кейс № 2: фальшиве відео Al Jazeera про «продаж зброї Ірану»
Інший приклад російської брехні – сфабриковане відео під брендом Al Jazeera, яке поширювалося через Telegram та Instagram. У ньому стверджувалося, що Іран атакує бази США і Франції західною зброєю, яку нібито Україна продала на чорному ринку. Для більшої «переконливості» пропагандисти навіть приписали відповідні заяви колишньому генералу Клаусу Вітману, який нічого подібного ніколи навіть не говорив.
Цей фейк є особливо показовим через свою абсурдність. Ідея про те, що Україна, яка сама залежить від західної допомоги у війні проти Росії, продає цю ж зброю Ірану – стратегічному противнику США і союзнику Росії, не витримує жодної критики і є просто нісенітницею. Якби це було правдою, про це б казав і сам Трамп, але ж він такого не каже. Завдання цього російського фейку очевидне – дискредитувати Україну в очах західних партнерів і підірвати довіру до постачання озброєння.
При цьому реальні факти свідчать, що саме Росія активно співпрацює з Іраном у військовій сфері, що неодноразово підтверджували міжнародні розвідки.
Кейс 3: підробка українських медіа і дискредитація ЗСУ
Ще один приклад – фальсифікація скриншоту з українського видання «Сумські дебати». Пропагандисти змінили оригінальний заголовок про знешкодження бойової частини дрона на вигадану історію про нібито спробу українських військових продати цей дрон на чорному ринку, яка завершилася вибухом.Цей фейк спрямований на дискредитацію ЗСУ та поширення наративу про «корупцію» і «чорний ринок зброї» в Україні.
Російська брехня в цьому кейсі спрямована на поширення абсурдної думки, начебто українці торгують Шахедами та для дискредитації ЗСУ. Але факти свідчать, що російська пропаганда не має жодних доказів, і тому просто фальсифікує джерела. Водночас це демонструє примітивність російської пропаганди: відсутність доказів компенсується грубими підробками, які легко викриваються при елементарній перевірці джерел.
Від Мексики до Ірану: як Росія вигадує міфи про «українську зброю»
Варто підкреслити, що Росія не вперше просуває наратив про нібито «продаж» Україною західної зброї. У попередні роки активно поширювалися вигадки про те, що ця зброя потрапляє до мексиканських наркокартелів і використовується проти США. Ці історії були настільки ж безглуздими, як і нинішні заяви про Іран, але мали чітку мету – налякати американське суспільство та підірвати підтримку України.
Показово, що всі ці інформаційні атаки чітко орієнтовані на конкретну аудиторію – зокрема на республіканських виборців у США, прихильників Трампа. Коли Дональд Трамп під час виборчої кампанії 2023 року наголошував на загрозі мексиканських наркокартелів, російська пропаганда одразу «підхопила» тему і почала вигадувати історії про українську зброю в Мексиці. Росіяни почали масштабувати фейки, нібито західна зброя з України опиняється в руках мексиканських картелів, які використовують її проти США.
Коли ж у фокусі американської політики опинився Іран, з’явилися нові фейки – вже про «українську зброю» в руках Тегерана. Совпадєніє? Не думаємо. Така синхронність навряд чи є випадковою: Кремль системно адаптує свої наративи під політичний порядок денний у США і особливо – під повістку Трампа. Словом – все, що може зачепити Трампа і його виборців росіяни вигадують і про Україну.
Найнебезпечніше, що російські фейки про Україну – це не хаотичний набір вигадок, а продумана стратегія інформаційного впливу. Вони спрямовані на підрив довіри до України, розкол підтримки західних союзників і вплив на внутрішню політику інших держав. Від підроблених обкладинок і фальшивих відео до відверто абсурдних історій про «чорний ринок зброї» – усі ці інструменти мають одну мету: послабити підтримку України у війні проти Росії. Це актуалізує важливість інформаційної оборонної стратегії для України, в тому числі й на Заході, адже саме туди намагається все частіше бити Москва.
Залишити відповідь