Громада Шосткинщини схилила голови в останній шані перед Дмитром Амельченком — помічником гранатометника Національної гвардії України. Мужній оборонець кордонів, люблячий чоловік і батько, він понад усе прагнув збудувати велику оселю в мирній країні. Його життєвий шлях трагічно перервався 27 лютого: захищаючи Батьківщину за день до весни, він назавжди став 37-річним Героєм. Його самопожертва назавжди закарбована в історії нашої Перемоги.
Він народився 24 липня 1988 року у Шостці. Навчався у школі № 5. Після отримання середньої освіти вступив до Шосткинського хіміко-технологічного коледжу, який закінчив у 2007 році та здобув кваліфікацію хіміка-технолога. Здібний і амбітний юнак не зупинився на досягнутому – у 2011 році Дмитро отримав повну вищу освіту в Шосткинському інституті СумДУ та диплом інженера, хіміка-технолога.
Автор: З Фейсбуку Миколи Ноги
За словами рідних, наш земляк обожнював риболовлю та відпочинок на природі. З дитинства захоплювався спортом. Найулюбленішим видом активного дозвілля був волейбол, якому він присвятив значну частину життя. Одного разу волейбольний майданчик став для Дмитра доленосним місцем, яке подарувало зустріч з коханням всього життя. У 2011 році саме там чоловік зустрів чарівну дівчину Інну, з якою рука-об-руку далі пішов по дорогам долі. «Інуська» – так ніжно і тепло він любив її називати… У 2015 пара одружилася. Невдовзі на світ з’явився їх первісток Матвійко, якого всі називали «копією» тата. А в 2019 родина Амельченків з захватом зустріла ще одне поповнення – маленьку дівчинку, донечку Настеньку (яку тато ласкаво називав «Моя малічка»).
Протягом життя чоловік працював на місцевих заводах і підприємствах, по здобутим спеціальностям. Працьовитий, врівноважений, добрий – таким Дмитро Сергійович назавжди запам’ятається всім, хто знав і любив його. «У людях він найбільше цінував щирість. Був відданим і вірним другом, який ніколи не зрадить і прийде на допомогу», – стримуючи сльози та невимовний біль, розповідає дружина Інна.
У 2024 році Дмитро Амельченко добровільно вступив до лав Національної гвардії України. Боронив кордони рідної Сумщини на посаді помічника гранатометника. Користувався високим авторитетом серед колег і керівництва, нагороджений почесним нагрудним знаком «Ветеран війни — учасник бойових дій», грамотами та подяками за сумлінну службу.
Заповітною мрією захисника було звільнення Батьківщини від ворожої нечисті. Після Перемоги він мріяв переїхати до великого будинку, жити з сім’єю щасливим життям – у вільній і мирній Україні.
27 лютого 2026 року, боронячи кордони рідної Сумщини, воїн Світла загинув… Отримані при виконанні бойового завдання травми виявились несумісні з життям.
Громада попрощалася з Героєм у глибокій скорботі, схиливши голови перед його жертовністю. На знак глибокої пошани труну захисника уклали морем квітів, а його шлях на Алею Слави став дорогою вдячності від кожного жителя Шостки. Дмитро Амельченко приєднався до кращих синів України, які тепер оберігають нашу свободу у лавах Небесного війська.
Джерело: “ШосткаNews.City“
Новину створено за матеріалами сайту “ШосткаNews.City” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “ШосткаNews.City”.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь