Голова Українського безпекового клубу (УБК), керівник Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA Юрій Гончаренко заявив: концепція оборонної демократії, розроблена командою УБК і представлена рівно рік тому, є єдиною системною відповіддю на когнітивний тиск Росії на українське суспільство — і зокрема на ті суперечності, що навмисно загострюються навколо теми мобілізації. Про це він заявив 17 квітня 2026 року на публічній дискусії «Мобілізація і довіра: як зменшити конфліктність і повернути передбачуваність» в інформаційній агенції «Інтерфакс-Україна».
«Росія не обов’язково вигадує проблему з нуля. Вона бере реальний біль, реальну суперечність, реальний людський страх — і перетворює це на інструмент розколу. Саме так працює сучасна когнітивна війна: біль → маніпуляція → емоція → розкол. І саме тому відповідь має бути не технічною, а концептуальною»,— сформулював Гончаренко.
611 нападів і зростання втричі: масштаб конфлікту навколо ТЦК
Дискусія відбулася на тлі гострих цифр: від початку повномасштабного вторгнення в Україні зафіксованопонад 611 нападів на військовослужбовців ТЦК та СП. Динаміка невпинно зростає: 2022 рік — 5 інцидентів, 2023-й — 38, 2024-й — 118. У 2025 році кількість стрибнула до 341 — майже втричі порівняно з попереднім роком. За перші місяці 2026-го — вже понад сто. Загинули щонайменше троє військових.
Дані моніторингу InfoLight.UA за березень 2026 року показують масштаб інформаційного виміру цього конфлікту: 215 000 джерел написали про тему ТЦК, їхній контент переглянули близько 2 мільярдів разів, залученість склала 54,2 мільйона реакцій. При цьому 20 000 із цих джерел — неавтентичні, тобто боти. Кожне одинадцяте джерело є штучним.
Telegram домінує одразу за двома показниками: 50% усіх джерел і 71% залученості. Facebook, навпаки, формує 43% джерел, але дає лише 9% залученості — класична ознака ботоферм, що накачують кількість без реального охоплення живої аудиторії. Найтривожніший тренд: кількість повідомлень з позитивною конотацією нападів на ТЦК — тих, що подають насильство щодо військових як виправдане або нормальне, — зросла за січень–березень 2026 року у середньому втричі. Це не хаотичний контент, а ознака скоординованої кампанії з вироблення суспільної толерантності до вбивств в уніформі.
Три роки моніторингу: що знає InfoLight.UA
Команда InfoLight.UA відстежує інформаційний вплив Росії на тему мобілізації системно з травня 2022 року — і паралельно публікує відкриті аналітичні звіти та передає закриті матеріали у відповідні державні структури. За три роки моніторингу картина стала очевидною: тема мобілізації є для Росії не другорядною, а однією з центральних ліній когнітивної атаки проти України.
Мішенями цієї атаки є конкретні теми з реального суспільного болю: безстроковість служби, контраст між фронтом і тилом, корупція і несправедливість, питання «чужої війни», легітимність держави і дегуманізація «людини у пікселях». «Мета ворога — не просто знизити мобілізаційний ресурс. Мета — зробити так, щоб українці перестали довіряти державі, перестали довіряти військовим, перестали довіряти одне одному», — підкреслив він.
Чому виникла концепція
За словами Гончаренка, оборонна демократія народилася не з теорії, а з діагнозу. У 2022–2023 роках на рівні державної політики була допущена стратегічна помилка: рішення ухвалювалися в логіці очікування швидкого завершення війни. Це породило інструменти з короткостроковим позитивним ефектом і руйнівними довгостроковими наслідками — і відкрило когнітивні вразливості, якими скористалася Росія.
«Коли держава не пропонує громадянину зрозумілого контракту — чіткого горизонту служби, справедливих правил, гарантій повернення, — вона починає компенсувати це примусом і непрозорістю. А примус без довіри — це саме те, на чому Росія грає», — наголосив Гончаренко.
Відповіддю на цей виклик стала концепція оборонної демократії, яку УБК уперше представив 17 квітня 2025 року. Її суть: демократія має право і зобов’язання захищати себе від тих, хто прагне її знищити, — але лише в межах демократичного правового порядку, з гарантіями тимчасовості обмежень і планом повернення до повної свободи після перемоги.
Від озброєного цинізму до озброєної довіри
Центральний концепт, який протиставляє оборонна демократія когнітивному тиску Росії, — це перехід від озброєного цинізму до озброєної довіри.
«Озброєний цинізм — це коли держава використовує загрозу як виправдання для необмеженої влади без зобов’язання повернутися до норми. Озброєна довіра — це коли держава і громадяни домовляються про тимчасові жертви свободи заради спільного виживання, з взаємним зобов’язанням повернути ці свободи після перемоги», — пояснив він.
Саме на цій осі — між цинізмом і довірою — Росія і веде свою когнітивну операцію: кожен реальний прояв несправедливості в системі мобілізації перетворюється на аргумент для остаточної зневіри до держави. Ефективна відповідь на це — не спростування окремих фейків, а системне відновлення довіри через справедливі правила.
Ротаційний принцип і 5 000 анкет
Ключовим практичним інструментом оборонної демократії у сфері мобілізації є ротаційна модель військової служби. Команда InfoLight.UA провела понад 500 глибинних інтерв’ю з представниками різних соціальних груп — зокрема з тими, хто ухиляється від мобілізації, — і близько 5 000 деталізованих онлайн-анкет на 70 питань. Дані оброблялися з використанням математичного моделювання на основі теорії ігор.
Висновок досліджень однозначний: суспільство не є монолітно «проти захисту країни». Воно знаходиться у стані вагання — і саме ця група є або резервом для справедливої системи, або джерелом майбутнього опору, якщо реформи будуть несправедливими. «Люди мислять не лише категоріями страху смерті. Вони мислять категоріями правил і передбачуваності. Запит на визначені строки служби — один із найсильніших мотиваторів добровільного долучення. Це означає: вирішити проблему можна, якщо держава пропонує партнерство, а не лише вимоги», — підкреслив Гончаренко.
ATS: говорити правду першими
Інформаційним виміром оборонної демократії є Advance Truth Strategy (ATS) — проактивна стратегія правди, яку розробляє та просуває УБК. На відміну від реактивного фактчекінгу, ATS передбачає, що держава і громадянське суспільство формують порядок денного самостійно — до того, як ворог встиг нав’язати свою інтерпретацію подій.
«Там, де держава мовчить або бреше, цю порожнечу одразу заповнює ворог. Реактивна модель програє структурно: фейк створюється за секунди і охоплює мільйони, спростування потребує годин і охоплює набагато менше. Потрібна принципово інша логіка — говорити правду першими, навіть якщо вона незручна»,— зазначив він.
Зі стриманим оптимізмом Гончаренко підсумував: ротаційний принцип, очевидно, взятий за основу на рівні державної політики. Рік після першої презентації концепція оборонної демократії перестає бути лише експертною рамкою — і поступово стає частиною реального державного порядку денного.
Публічна дискусія «Мобілізація і довіра» відбулася 17 квітня 2026 р. в ІА «Інтерфакс-Україна». Організатори — ГО «Фонд сприяння демократії» та InfoLight.UA (спільний проєкт ГО «Фонд сприяння демократії» та Фонду Ганнса Зайделя в Україні).
Залишити відповідь