Повідомлення про «виплати» від ООН, UNICEF чи Укренерго знову ходять месенджерами й соцмережами. Кіберполіція Києва попереджає: за такими розсилками стоять фейкові сторінки міжнародних фондів і підроблені форми входу в банк, через які шахраї отримують доступ до рахунків. InfoLight.UA розібрав чотири хвилі таких фейків за останні півтора року і пояснює, чому від них виграють не лише шахраї.
Тема допомоги — ідеальна приманка: вона б’є по тих, кому найважче. За даними Національного банку, які наводить Mind, у 2025 році шахраї провели 256 тисяч незаконних операцій з платіжними картками, а збитки зросли на 24% — до 1,4 млрд грн.
90% цих втрат спричинила соціальна інженерія: люди самі віддали шахраям дані карток, паролі чи коди підтвердження. Фейкові повідомлення про соцвиплати НБУ називає серед найпоширеніших схем.
Кейс 1. «8 800 гривень від ООН» і «компенсація» від Укренерго
Що поширюють. У березні 2026 року месенджерами пішла хвиля повідомлень про «виплати від ООН під час війни» — по 8 800 грн на особу — і «компенсацію» від Укренерго по 3 100 грн. Щоб отримати гроші, пропонували перейти на сторонній сайт і заповнити «заявку».
Що насправді. Центр протидії дезінформації попередив, що «жодні міжнародні організації та Укренерго не проводять виплат через сумнівні сайти», а посилання ведуть на фішингові ресурси для викрадення персональних і банківських даних. Заяву ЦПД наводить «Межа».
Прийом. Подвійний «бренд» — міжнародна організація плюс знайома державна компанія — і конкретна сума. Точна цифра створює враження, що за нею стоїть реальна програма з розрахунками.
Кейс 2. «7 400 гривень кожному з 1 грудня»
Що поширюють. У грудні 2025 року соцмережами розходилися повідомлення, що «з 1 грудня всі громадяни можуть отримати виплату 7400 грн від ООН». Заголовки на кшталт «тільки сьогодні всі українці можуть отримати 7400 грн від ООН!» вели на сторінки-агрегатори посилань і клони офіційних сервісів. Гроші обіцяли зарахувати на будь-яку картку — навіть на «єПідтримку», пише OBOZ.UA.
Що насправді. ООН не робить виплат «усім громадянам». Грошова допомога її агенцій адресна: УВКБ ООН визначає право на неї за поєднанням вразливості та місця проживання, а серед отримувачів — внутрішньо переміщені особи, люди, які повернулися додому, і постраждалі від війни. Заявки приймають партнерські центри та онлайн-реєстрація («Українські новини»). Сама агенція наголошує: «УВКБ ООН ніколи не вимагає оплати за будь-які послуги чи допомогу» і «не запитує особисту інформацію через неофіційні канали» (УВКБ ООН).
Прийом. Прив’язка до календаря й обіцянка «всім без винятку». Схема спливла саме тоді, коли українці чекали на регулярні зимові державні виплати. А обіцянка грошей кожному — одна з ознак шахрайства, на які вказує кіберполіція.
Кейс 3. «10 800 гривень від UNICEF» і «щасливчики» в Telegram
Що поширюють. У травні 2025 року людей масово додавали до Telegram-груп, де пропонували «фінансову допомогу від UNICEF» — 10 800 грн. Для переконливості показували скриншоти нібито виплат і вигаданих «щасливчиків», які вже отримали гроші. Далі — фішингове посилання й вимога ввести персональні дані. Про схему попередив Центр стратегічних комунікацій, пише «Еспресо».
Що насправді. Сума взята не зі стелі: 10 800 грн, тобто 3 600 грн на місяць упродовж трьох місяців, УВКБ ООН справді виплачує, зокрема, людям, які повернулися додому. Шахраї копіюють параметри реальних програм, щоб фейк виглядав правдоподібно. А збір даних через випадкові групи в месенджерах — саме те, від чого застерігає УВКБ ООН: у його переліку шахрайських схем окремо названо Telegram, WhatsApp та інші месенджери.
Прийом. Соціальний доказ: «інші вже отримали — встигни й ти». Підробити скриншот «виплати» значно простіше, ніж його перевірити.
Кейс 4. Фальшивий фонд і фальшивий банк
Що поширюють. Найсвіжіша схема, про яку попереджає кіберполіція Києва, — фейкові сторінки міжнародних фондів зі скопійованою символікою відомих установ. Людині пропонують подати заявку на виплату, а потім ведуть на підроблену форму авторизації, що імітує банківський сервіс.
Що насправді. Введені там дані дають зловмисникам доступ до онлайн-банкінгу — і до грошей. Справжня програма допомоги може попросити реквізити рахунку, щоб перерахувати кошти, але не CVV-код: про це ООН попереджала ще 2022 року, наголошуючи, що гуманітарна допомога повністю безкоштовна (ООН в Україні). Вимога назвати CVV, PIN-код, пароль від банкінгу чи одноразовий код, за словами кіберполіції, — одна з найнебезпечніших ознак шахрайства.
«Шахраї використовують теми, які викликають у людей довіру або надію на фінансову підтримку. Під виглядом виплат вони спонукають громадян переходити за підозрілими посиланнями та самостійно передавати конфіденційні дані. Навіть логотип відомої організації не гарантує, що сайт справжній», — наголошує керівник 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у Києві майор поліції Ігор Чепур.
Прийом. Клонування знайомої символіки плюс підробка знайомого інтерфейсу банку. Людина «впізнає» і фонд, і банк — і втрачає пильність.
Справжня допомога може попросити реквізити рахунку, щоб перерахувати гроші. Фейкова просить CVV, PIN-код і код з SMS — щоб їх забрати.
Навіщо це росії
Не про кожен фішинговий сайт можна сказати, хто саме за ним стоїть. Але українські посадовці неодноразово наголошували, що масове кібершахрайство — частина гібридної війни. Ще 2023 року заступник голови НБУ Олексій Шабан заявляв, що такі дії «координуються, спрямовуються та фінансуються спецслужбами рф», а головною метою зловмисників називав «персональні дані, які дають змогу отримати доступ до банківських рахунків жертв» («Фокус»).
Дані з фішингових форм — це не лише гроші. Держспецзв’язку ще на початку повномасштабного вторгнення фіксувала фішингові розсилки під виглядом інформації про державну допомогу переселенцям і українцям за кордоном: зловмисники «швидко реагують на звістки про будь-яку допомогу». У зламаних акаунтах, за даними служби, російські хакери розміщують пропаганду та заклики здаватися (Урядовий портал).
Є й довший ефект: кожна хвиля фейкових «виплат» підточує довіру до справжніх програм. Центр протидії дезінформації ще 2022 року фіксував, що російська пропаганда поширює тезу «Ніякої допомоги від ООН немає, листівки про надання допомоги роздають шахраї!» (АрміяInform). Людина, яка раз обпеклася на фейку, може відмахнутися й від реальної допомоги — саме на таку недовіру до міжнародних партнерів і розрахована ця теза.
Для росії фейкова «допомога» працює двічі: спершу краде гроші й дані, а потім — довіру до тих, хто справді допомагає Україні.
Як розпізнати фейкову «допомогу»
- Обіцяють виплату «кожному без винятку» і підганяють: «тільки сьогодні», «до кінця доби».
- Немає назви конкретної програми, умов, строків і донора.
- Посилання веде на сторонній сайт, сервіс-агрегатор посилань або сторінку, що імітує банк.
- Просять CVV, PIN-код, пароль від банкінгу чи одноразовий код із SMS.
- Вимагають «комісію» за оформлення — справжня гуманітарна допомога безкоштовна.
Перевіряйте інформацію про допомогу лише на офіційних сайтах організацій. Якщо дані вже потрапили до шахраїв, негайно телефонуйте до банку за офіційним номером, за потреби заблокуйте картку, перевірте останні транзакції й змініть пароль, який вводили на підозрілому сайті. Якщо гроші вже списали, повідомте банк і правоохоронців — зокрема через портал кіберполіції.
BRAMA: онлайн-варта, до якої може долучитися кожен
Шахраям і пропагандистам протидіє не лише поліція. Проєкт BRAMA, створений за підтримки кіберполіції та волонтерських організацій, об’єднує людей, які помічають підозрілі ресурси й передають їх на перевірку: фейкові сайти, шахрайські чати, сторінки з дезінформацією.
За даними проєкту, його спільнота вже надіслала понад 140 тисяч повідомлень про потенційно небезпечні ресурси, а за її участю заблоковано понад 26 тисяч джерел неприйнятного контенту. Остаточне рішення про блокування ухвалюють платформи та уповноважені органи.
«Інформаційна безпека сьогодні стосується кожного. Ворог використовує соціальні мережі та інші цифрові платформи для поширення дезінформації, маніпуляцій і контенту, спрямованого на дестабілізацію суспільства. Тому важливо вміти перевіряти інформацію, не поширювати сумнівні повідомлення та повідомляти про виявлені загрози через належні канали», — наголошує оперуповноважена 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у Києві старший лейтенант поліції Лілія Шихалєєва.
Долучитися до проєкту можна через Telegram-канал @brama_channel. Покрокову інструкцію, як подати підозрілий ресурс на перевірку, оприлюднив Головний сервісний центр МВС. Участь не потребує спеціальних знань — достатньо смартфона, уважності та кількох хвилин вільного часу.
Перевіряй. Не поширюй фейки. Повідомляй про загрози. Навчай інших. Саме з таких простих дій складається спільний захист інформаційного простору України.