Росія нарощує інтенсивність денних атак на цивільну інфраструктуру України, намагаючись посилити тиск на українське суспільство напередодні зими та змусити Київ до капітуляції. Паралельно Кремль прагне поглибити розбіжності між європейськими державами й усунути їх від участі в мирних переговорах.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на звіт Інституту вивчення війни (ISW) за 29 жовтня 2026 року.
За оцінкою аналітиків, російські удари протягом дня є частиною систематичної кампанії, спрямованої на те, щоб зробити повсякденне життя українців нестерпним, збільшити кількість жертв серед цивільного населення та завдати шкоди економіці країни.
У Кремлі, ймовірно, розраховують, що додатковий тиск на українців напередодні зими 2026–2027 років відверне увагу від нещодавніх успіхів Сил оборони на фронті та зрештою змусить Україну погодитися на капітуляцію.
В ISW зазначають, що протягом 2026 року російські війська підвищили смертоносність ударної кампанії. Для цього вони використовують прогалини в українській системі протиповітряної оборони, а також нові технологічні засоби, зокрема баражувальні боєприпаси «Бандероль» і реактивні безпілотники.
Наслідки денних атак 29 жовтня
За даними аналітиків, унаслідок російських ударів 29 жовтня загинули щонайменше 19 людей, ще не менше ніж 82 отримали поранення.
Зокрема, у Дніпрі російський реактивний безпілотник влучив у приміський поїзд на залізничній станції. Загинули щонайменше 14 людей, ще 14 дістали поранення.
У Чернігові удар баражувальними боєприпасами типу «Бандероль» по житловому району призвів до загибелі двох дітей. Щонайменше 31 людина отримала поранення.
Ще троє людей загинули внаслідок влучання російського безпілотника в житловий будинок у Кременчуці Полтавської області. Поранення дістали 32 мешканці, серед них — шестеро дітей.
Кремль перекладає відповідальність за гуманітарну кризу в Олешках
Аналітики ISW також звернули увагу на спроби російського диктатора Володимира Путіна перекласти на Україну відповідальність за гуманітарну ситуацію в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області. 29 жовтня він висунув звинувачення щодо мінування під’їзних шляхів до міста.
Водночас уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець і російська омбудсменка Яна Лантратова підтвердили дотримання режиму тиші в Олешках протягом 54 годин — від ранку 27 жовтня.
В ISW покладають відповідальність за гуманітарну кризу на російську окупаційну адміністрацію. За даними аналітиків, із травня 2026 року вона припинила постачання до міста продуктів харчування та медикаментів, тричі відхиляла українські пропозиції щодо локального перемир’я, а у вересні навмисно збивала українські безпілотники, які доставляли їжу місцевим жителям.
Росія намагається усунути Європу від переговорів
Окремо експерти ISW проаналізували дипломатичні кроки Москви. На їхню думку, Кремль використовує телефонну розмову Путіна з президентом Фінляндії Александром Стуббом і прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, яка відбулася 27 жовтня, щоб поглибити розбіжності між європейськими країнами та послабити їхні позиції в переговорному процесі.
Заяви помічника президента РФ Юрія Ушакова, речника Кремля Дмитра Пєскова та представниці МЗС Росії Марії Захарової від 28–29 жовтня про необхідність виключно тристороннього формату переговорів за участю України, Росії та США аналітики розцінюють як свідчення прагнення Москви відсторонити європейських лідерів від мирного процесу.
За оцінкою ISW, Росія намагається домогтися цього до виконання своїх ультиматумів, висунутих у грудні 2021 року. Тоді Москва вимагала, зокрема, скорочення присутності НАТО до кордонів 1997 року.
Крім того, Кремль формує інформаційне підґрунтя для вимагання від України односторонніх поступок ще до початку предметних переговорів.
Зокрема, Ушаков анонсував тристоронню зустріч делегацій США, України та Росії в Абу-Дабі після 4 листопада. Водночас точну дату він пов’язав із ситуацією на фронті та утриманням ЗСУ від далекобійних ударів по території РФ під час російських святкувань.
В ISW звертають увагу на односторонність таких умов, оскільки Москва систематично відмовлялася від запровадження взаємного мораторію на далекобійні атаки.
На думку аналітиків, таким чином Росія прагне заздалегідь сформувати образ України як перешкоди для мирного врегулювання, якщо Київ відмовиться приймати попередні вимоги Кремля.