Сирени не стишили їхнього азарту, а розбомблені стадіони не зупинили тренувань. У той час, як мільйони українців шукають безпеки, ці діти шукають перемоги. Від прикордонної Великої Писарівки до Охтирки й Тростянця, попри дистанційний формат занять та віддаленість від дому, вихованці Великописарівської Дитячо-юнацької спортивної школи продовжують писати свою спортивну історію.
КРІЗЬ ТЕМРЯВУ ВІЙНИ – ДО СВІТЛА ПЕРЕМОГ
Кожен день — це не лише боротьба за виживання, а й боротьба за дитинство. Тренери добре це знають. Замість того, щоб опустити руки перед обличчям війни, вони перетворили розкидані селища та дистанційні заняття на справжній спортивний фронт.
Олег Перепелиця, який, попри вихід на пенсію, продовжує тренувати дітей із легкої атлетики й лижних гонок, упевнений:
Це хороша можливість для дітей не думати про сьогоднішні події і зосередитися на розвитку фізичних здібностей.
Олег Васильович з гордістю розповідає про своїх вихованців. Його учні мають значні успіхи. Наприклад, Дмитро Олефіренко — чемпіон області з кросу, а Ірина Шевченко (нині студентка Національного університету фізичного виховання і спорту України) є вже шестикратною чемпіонкою України серед юніорів, а з 2024-го — ще й серед дорослих та інші.
Теж вихованка пана Олега Вікторія Кириченко — призерка чемпіонату України, чемпіонка області з кросу, яка завдяки спорту вже побувала в Європі говорить:
— Я не жалкую, що колись спробувала себе у спорті. Тренуюся вже сім років. Якби не займалася лижами, то не побачила б під час війни ні Словенії, ні Німеччини, ні Австрії, а так і в Європі побувала, і пів України об’їздила. Для мене спорт — це нові можливості. І так може кожен.
Єгор Кулик прийшов до спорту через свого батька, який є тренером ДЮСШ. Максим Петрович змалку віддав сина у футбольну команду ДЮСШ, а той згодом почав паралельно займатися і легкою атлетикою.
— Мої перемоги — це заслуга і мого тата, який прищепив мені любов до спорту і навчив бути витривалим і цілеспрямованим, — вважає юнак. — Ми — спортивна сім’я, бо легкою атлетикою займається і моя молодша сестричка Катруся. Радий, коли своїми перемогами вдається нагадати, що рідна громада існує.
Батько двох юних спортсменів, Олександр Гладченко, ділиться власними спостереженнями:
— У березні минулого року я перевіз сім’ю із прикордоння у безпечніше місце. Мої сини довго не могли адаптуватися до нових умов. Коли п’ятикласник Олексій і другокласник Мирослав почали відвідувати спортивну секцію з лижних гонок, то вони стали набагато впевненішими у собі, організованішими до навчання, спокійнішими, у них помітно зменшилося почуття страху.
Олександр Гладченко говорить, що вдячний тренеру Олегу Перепелиці, бо в умовах війни спортивні заняття допомагають дітям відволікатися від усього лихого.
Директор і тренер ДЮСШ Григорій Рибалка наголошує, що завдання тренерів і учнів — не сидіти на місці:
— Наші хлопці та дівчата не пасуть задніх, вони готові боротися за кожну секунду, доводячи, що наша школа витримки — одна з найкращих!
Григорій Петрович повідомив, що місця тренування – в основному в парках на вулицях — не на звичних стадіонах. Тому місія тренера — це не лише про тренування тіла, а й про тренування духу.
ШЛЯХОМ ДО ПЕРЕМОГ ТА УСПІХИ
Юні спортсмени Великописарівської ДЮСШ продовжують тренуватися у Тростянці, Охтирці, Кириківці, Рябині та інших населених пунктах і досягають високих результатів. Допомагають їм у цьому невтомні тренери з багаторічним досвідом: Григорій Рибалка, Максим Кулик, Олександр Дейкун, Олег Перепелиця, Сергій Гапоненко з таких видів спорту як легка атлетика, лижні гонки та футбол. Графік занять майже вісімдесяти юних вихованців ДЮСШ розписаний буквально по годинах.
Завуч ДЮСШ Світлана Яночкіна розповіла, що протягом 2025 року, попри всі труднощі, відбулися 6 місцевих заходів (футзал, кроси, лижні гонки), що об’єднали понад 150 учнів із Великої Писарівки, Кириківки, Охтирки та Тростянця.
На обласному рівні вихованці ДЮСШ вибороли значні перемоги.
Так, станом на жовтень 2025 року, у чемпіонаті Сумської області з легкої атлетики спортсмени здобули 3 перші, 2 другі та 2 треті призові місця. Серед переможців — Єгор Кулик (на дистанції 400 м), Ярослав Молчан та Дмитро Олефіренко (800 м).
На першості з лижеролерів у Тростянці кращими стали Вікторія Кириченко (1 місце), Анастасія Кириченко та Артем Тихоненко (2 місця).
У легкоатлетичному триборстві в Охтирці першими були Владислав Сядра та Мілана Шейко.
На Всеукраїнському рівні юні спортсмени взяли участь у 13 змаганнях із легкої атлетики та багатоборств, де здобули 5 других та 5 третіх призових місць. Понад 50 вихованців ДЮСШ довели свою майстерність, зокрема:
Єгор Кулик виборов два срібла в естафетному бігу на Чемпіонаті України в Кропивницькому.
Ярослав Молчан та Єгор Кулик стали призерами на дистанції 800 м на змаганнях в Івано-Франківську.
Владислав Сядра посів загальне 3 місце серед юнаків 2014 р.н. та молодше за підсумками чотирьох етапів Всеукраїнського «Фестивалю легкоатлетичного триборства». А в м. Чорноморськ у командному чемпіонаті України з легкої атлетики серед ДЮСШ та СДЮШОР (юнаки і дівчата 2012-2013 р.н. та молодше) у чотириборстві Владислав виборов срібну медаль.
За високі досягнення у 2024–2025 навчальному році, рішенням Великописарівської селищної ради, вихованцям ДЮСШ Владиславу Сядрі, Олександрі Мальцевій та Ярославу Молчану були призначені стипендії селищного голови.
РАЗОМ — НАВІТЬ НА ВІДСТАНІ
Заступник голови Великописарівської громади Володимир Леонов говорить:
— Сьогодні спорт для наших дітей — це не просто тренування чи змагання. Це шлях відродження і віри. Великописарівська дитячо-юнацька спортивна школа стала справжнім осередком стійкості — навіть тоді, коли учні опинилися далеко від рідних домівок. Хтось зараз живе в Охтирці, хтось у Тростянці, хтось — за сотні кілометрів від Великої Писарівки. Але під час онлайн-занять, на змаганнях чи навіть у телефонних розмовах вони знову разом.
Тобто, спільна мета, дух команди, підтримка тренерів — усе це стало тим стрижнем, за який тримаються діти і дорослі. Через спорт вони знову відчули себе частиною єдиної громади, де кожен важливий і потрібний. І поки їхні серця б’ються в одному ритмі — ритмі боротьби, віри та руху вперед — Великописарівській громаді бути!
СПОРТ — ЯК ОСНОВА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я
Коментар психологині Ірини Машніцької:
— Спорт у час війни — це не лише про фізичну підготовку, це про відновлення внутрішньої сили, про віру і про любов до життя. Коли дитина продовжує тренуватися, навіть під звуки сирен чи далеко від дому, — це прояв справжнього патріотизму. Вона не здається, вона живе, розвивається і тим самим підтримує країну.
З точки зору психології, регулярні заняття спортом суттєво зміцнюють ментальне здоров’я дітей. За даними досліджень ЮНІСЕФ та ВООЗ, діти, які займаються спортом щонайменше тричі на тиждень, на 40% рідше мають ознаки тривожності та депресії. Вони швидше адаптуються до стресових ситуацій і вдвічі частіше демонструють впевненість у власних силах.
В умовах війни це має особливе значення: спортивна активність допомагає дітям зберегти відчуття стабільності, впорядковує їхній день і дає змогу спрямовувати енергію в конструктивне русло. У кожному тренуванні — не лише рух тіла, а й рух до спокою, до самоповаги, до Перемоги.
Спорт робить наших дітей міцними не лише фізично, а й духовно. Бо ті, хто вчаться долати дистанції, — вчаться долати й життєві випробування.
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь