Майже рік боротьби за життя: війна забрала кулеметника, який захищав рідний край і прагнув одного – забезпечити дах над головою своїй родині.
НЕВБЛАГАННА ЗВІСТКА І НЕВЩУХАЮЧИЙ БІЛЬ
Знову чорна тінь лягла на Великописарівську громаду. Знову розпач і гіркі сльози омивають рідну землю. 21 жовтня – у шпиталі міста Рудки на Львівщині – зупинилося серце Воїна, нашого земляка, військовослужбовця ЗСУ, Шломи Андрія Анатолійовича, жителя села Олександрівки. Смерть прийшла не на полі бою, а після майже річної, виснажливої боротьби з наслідками тяжкого поранення.
Андрій пішов захищати Україну, сповнений розуміння свого найвищого громадянського обов’язку, – обов’язку чоловіка, батька, сина. Він став на захист своєї родини, своєї малої батьківщини, свого народу. Це був його свідомий вибір, що випливав із його щирої, працьовитої душі.
ШЛЯХ ВІД РІЧКИ ДО ОКОПІВ: ІСТОРІЯ ГЕРОЯ
Народився Андрій 10 листопада 1985 року в Олександрівці. Його дитинство було нелегким: зростав у багатодітній родині, де мудрість і силу духу вклала в дітей бабуся, яка виховувала всіх сама. Хлопець рано зрозумів ціну копійки, заробленої чесною працею. Відразу після школи, не боячись жодної роботи, він пішов працювати: пас корів у колгоспі, допомагав землякам. Його старанність, працьовитість і щирість, непідробна доброта, стали його візитівкою.
Пізніше він створив власну сім’ю, мав багато світлих планів на майбутнє. Разом із дружиною Нелею вони виховували двох неповнолітніх дітей, які були його найбільшою любов’ю і сенсом. У мирному житті його стихією була річка: він любив тихе заняття риболовлею та ловом раків – заняття, що вимагає терпіння і вміння чекати. Ці ж якості пізніше він виявив і на війні.
КУЛЕМЕТНИК 117-Ї ОХТИРСЬКОЇ БРИГАДИ ТРО: МУЖНІСТЬ І НЕНАВИСТЬ ДО ВОРОГА
Андрій Шлома служив у 117-й Охтирській бригаді Територіальної оборони. Як кулеметник, він відповідально і самовіддано виконував свої обов’язки, захищаючи рідний край від окупанта. Він на власні очі бачив, як ворог нещадно руйнує його рідне село, як палають людські домівки. Ця лють і біль потроїли його силу, і з подвоєною ненавистю він нищив ворога, захищаючи кожен клаптик української землі.
«АБИ РОДИНА БУЛА В СПОКОЇ»: ПЕРЕДЧУТТЯ І ЗАСТЕРЕЖЕННЯ БАТЬКА
Це було справжнє батьківське серце – любляче, тривожне, пророче. Коли ворог почав масово нищити Олександрівку, Андрій розумів, що може статися найгірше. Як і інші земляки, його родина була змушена переїхати, шукаючи прихистку спочатку в Кириківці, а потім – у Чупахівській громаді.
Саме тому Андрій заощаджував кожну гривню. Перед відправкою на чергове бойове завдання у Курській області, в той, як виявилося, фатальний рейс, він сказав дружині Нелі придбати будинок. «Щоб я був спокійним за них», – прошепотів він, і це стало його останнім батьківським заповітом. Він прагнув лише одного – забезпечити родині дах над головою, щоб навіть його відсутність не принесла їм додаткових поневірянь.
РІК БОРОТЬБИ: ВІД ВИБУХІВ ДРОНА ДО ОСТАННЬОГО ПОДИХУ
13 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання у Курській області, ворог підступно скинув вибухівку з FPV-дрона. Андрій отримав украй тяжке поранення. Його встигли евакуювати, розпочалася боротьба за життя, що тривала майже рік: Суми, Київ, нейрохірургічне відділення у Львові, складна операція – дві титанові пластини в черепі.
«Ми вірили до останнього, що наш Андрій одужає і повернеться до нас живим і здоровим», – із невимовним болем ділиться сестра Наталія.
Дружина Неля не відходила від нього, була поруч, коли він, вийшовши з коми, так і не зміг повернутися до тями. На жаль, дива не сталося. 21 жовтня 2025 року, за кілька тижнів до свого 40-річчя, Герой відійшов у вічність. Минулий свій День народження він зустрічав у ворожій Курській області. Цей – не святкуватиме.
Клята війна забрала в нас світлу, добру людину, чоловіка, який міг би жити і радіти життю, виховувати дітей. Двоє неповнолітніх дітей тепер залишилися без батька.
Свій останній спочинок Герой Андрій Шлома знайшов на Алеї Слави у місті Охтирка.
Рідні дякують усім, хто розділив їхнє тяжке горе і прийшов провести Воїна в останню путь.
Царство небесне Герою. Вічна йому пам’ять і невмируща Слава!
Олена ТЯГЛЕНКО
PS. Звернення голови Великописарівської громади Людмили Бірюкової
ШАНОВНІ КОЛЕГИ ШАНОВНІ ЗЕМЛЯКИ ПРОСТО НЕБАЙДУЖІ ЛЮДИ
На цьому тижні ми проведемо в останню земну дорогу нашого Захисника ШЛОМУ АНДРІЯ АНАТОЛІЙОВИЧА. Він героїчно боронив Україну, а після тяжкого поранення майже рік вперто боровся за життя. Я не готова коментувати обставини, але сім’я захисника оплатила похорон самостійно. Упевнена, що все з’ясується і держава виконає свої зобов’язання перед загиблим. А поки що є прохання підтримати #Неля Шлома
Реквізити картки для надання допомоги 5167803294848689 Шлома Неля
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь