Минулого тижня в Охтирці відбулася тепла й зворушлива подія — Великописарівська територіальна громада відзначила п’ятиріччя. Хоча святкування не на рідній землі, а в умовах вимушеної евакуації, атмосфера була щирою, наповненою знайомими голосами, обіймами, музикою й відчуттям, що громада — це не будівлі, а люди.
Ще до урочистої частини кожен, хто прийшов, міг оглянути виставку творчих робіт. Тут були і вишивані рушники, і декоративні дерев’яні вироби, і картини з рідними краєвидами, багато чого, створене руками майстрів з прикордонногї громади. Виставка стала справжнім магнітом — люди зупинялися не лише подивитися-помилуватися, а й відчути тепло рідного дому.
— Таке враження, наче ці роботи випромінюють любов і надію. Попри обстріли і втрати, наші люди продовжують творити, передавати цінності, які ніхто не здатен зруйнувати, — сказала одна з глядачок, Наталія, приглядаючись до експонатів.
Свято відкрили ведучі, які нагадали, що п’ять років для громади — це сторінки великої історії. І кожна з цих сторінок — про людей: хтось будував, хтось виховував дітей, хтось лікував, хтось тримав оборону з перших хвилин повномасштабного вторгнення…
Звучав гімн громади, і всі пройнялися почуттям спільної відповідальності за свою землю, навіть якщо нині тимчасово далеко від неї.
Після хвилини мовчання на вшанування пам’яті 45 військовослужбовців і 30 цивільних із громади (на сьогодні вже більше), які загинули від російської агресії, до слова запросили селищну голову Людмилу Бірюкову.
— Я пишаюся кожним із вас. Тільки подумайте: громада на п’ятому році свого існування — дієва, згуртована й жива, попри переїзди, обстріли й втрати. Ми стали сильнішими, навчилися стояти одне за одного, точно знаємо, що таке бути єдиними. Я впевнена — наше повернення додому буде нашою спільною великою перемогою, — сказала Людмила Олександрівна.
Серед гостей була й керівниця апарату Охтирської райдержадміністрації. Лариса Леонідівна наголосила:
— Великописарівська громада — приклад для інших. Ви працюєте, розвиваєтесь, подаєте й реалізуєте проєкти, навіть перебуваючи частково в евакуації. Це заслуговує на величезну повагу.
Урочисту частину продовжило нагородження Подяками Великописарівської селищної ради. Вони були вручення людям, які не публічні, але без яких жодна громада не зможе існувати.
Серед відзначених — керівники підприємств, депутати, медики, фермери, спеціалісти, комунальники, підприємці:
Євгеній Мовчан — депутат громади і керівник первинної медичної допомоги та сімейної медицини;
Петро Кручак, Віктор Костров — депутати громади;
Микола Бантов, Микола Надточий, Юрій Зінов’єв, Валентин Скоромний — керівники фермерських господарств і підприємств, завдяки підтримці яких громада вистояла в найважчі місяці;
Сергій Вакула — слюсар газового господарства, хто виконував аварійні роботи й ходив “на виклики” навіть під обстрілами;
Андрій Кузьменко — диспетчер РЕМ, один із тих, хто відновлював електропостачання після прильотів дронів і мінометних ударів;
підприємці Валентина Подпрятова, Валентина Шуба, Юлія Овчаренко, Олександр Мірошниченко, Олена Макеєнко — ті, хто продовжують торгувати, лікувати, доставляти, бути «господинями» на службі рідної землі;
Зоя Драгун — начальниця відділу освіти і спорту, яка тримає освітній фронт громади та вірить, що діти мають мати свій простір і мову навіть у евакуації;
Ніна Порокіна — медична директорка лікарні, що працює попри евакуацію;
Ольга Дудник — керівниця відділу економічного розвитку, що допомагає громаді залишатися управлінськи міцною;
Олег Огородній — фахівець із земельних ресурсів;
Віталій Кучков — спеціаліст ЦНАПу, який допомагає громадянам у всіх адміністративних питаннях;
Брати Василь та Сергій Обуховські — водії соціального автобуса КП «Благоустрій», які, ризикуючи життям, щодня возять людей на маршрутах уздовж небезпечних ділянок
Особливо тривалими були оплески після виступу Євгенія Мовчана — не лише депутата, а й керівника первинної медичної ланки Великописарівської громади.
— Це свято збіглося з важливою для нас подією. Наш медичний заклад, яку кілька разів доводилось евакуювати через обстріли, нарешті розміститься у своїй мобільній будівлі в Охтирці. Це дасть змогу спокійно та повною мірою надавати допомогу людям. Ми не зупинялися в перші дні й не зупинимося зараз, бо наші люди — перш за все, — сказав він.
Своє слово сказав і Олександр Мірошниченко, підприємець, фармацевт, мужня людина:
— Коли вчерговебула зруйнована аптека, я не знав, як продовжувати. Але я знав одне — люди чекають на інсулін, на тискознижуючі, на краплі та пігулки. Тому ми працюємо й будемо працювати. Аптека — це не просто бізнес, це необхідність, особливо у небезпечному прикордонні.
Брати Василь та Сергій Обуховські, водії соціального автобуса, що курсує прикордонними шляхами, поділилися своєю історією:
— Важко, коли ти везеш людей і раптом чуєш нерлдалік обстріли чи гудяння дронів. Та ми вже вчимося з усім цим жити. Є маршрут — значить, треба їхати, — каже Василь.
— Буває, повернемось додому — а ріднй питають: “Ну як сьогодні?”. А що сказати? Їздили. Допомогли. Живі. І це головне», — додає Сергій.
— Люди чекають на нас: хтось іде в лікарню, хтось — забрати пенсію, хтось просто хоче побачити рідних. І доки нас будуть чекати — ми будемо на маршруті.
Свято завершилося спілкуванням земляків, деякі з яких вже давно не зустрічалися , бо змушені були виїхати з рідного краю.
Потім було спільне фото на згадку про подію біля банера, спільні розмови за чаюванням. Люди обмінювалися новинами, жартували, сумували, говорили про те, де облаштувалися й чим можуть допомогти одне одному.
Бо поки вони разом, навіть у евакуації — громада живе.
А попереду — довгоочікуване повернення додому.
Разом — доперемоги!
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь