Убралось Слово в дорогу одежу,
Яке ж м’яке те ткане полотно,
А вранці вийшло за місцеву вежу,
І сіло вправно з воїном в сідло.
І стало Слово піснею, й крилато
Летіло сміло ордам навздогін.
Як наше слово билося завзято
Молилося, і переміг загін.
Верталось рідне слово зранене додому,
В легендах оживало і піснях,
А як красиво заквітчало мову
Волошками і маками в житах!
(«Слово»
Тетяна Акименко)
ОХТИРСЬКИЙ ПОЕТИЧНИЙ ДЕСАНТ
19 листопада клуб любителів мистецтв “Сокіл” Охтирського МЦКіД «Кнєжа» побував в гостях у колег по перу – комишанської “Поетичної світлиці”. І як не дивно, вони ще й учасники клубу «Сокіл». Нагадаємо, що презентація поетичної збірки відбулася в Охтирці на День Незалежності України. І «Слово вирушило в дорогу», у Комиші. Творча дружба потребує живих справжніх зустрічей. . Поетична зустріч відбулася у Будинку культури Комишів. І на сцені знову звучали «Вірші під тривогу». Слово і рима об’єднує громади. І культурна подія запам’яталася теплою і душевною.
НА СЦЕНІ БУДИНКУ КУЛЬТУРИ
Свої вірші читали охтирські поети Ніна Багата, Тетяна Акименко, Вадим Косарєв та Світлана Корнієнко. «Поетичну світлицю» Комишанської громади представили Олександр Кривогуз, Анна Ташаніна, Валентина Сень та Світлана Мащенко. Кожен вірш не залишив байдужими гостей. Бо слова, що лунали зі сцени – про те, що ми разом переживаємо у цей жахливий воєнний час: біль і смуток, гордість за рідний край і віру в ЗСУ і нашу Перемогу.
«… Вони сьогодні знов стріляли
І завтра видно, будуть ще
У них озброєння чимало,
Вогнем тривожать і мечем.
Немає прагнення до миру,
На тій ворожій стороні.
Поглянуть в вічі б командиру,
Який розпалює вогонь…»
(«Стріляли».
Вадим Косарєв)
І цей стан знайомий кожному українцю, навіть дітям. Та життя продовжується. Світлана Корнієнко і Валентина Курило, ведучі культурної події, задавали тон. Українські пісні у виконанні Ольга Ходунай, Надії Йосипок та місцевих аматорів сцени: Валентини Курило, Анатолія Кварти, Сергія Прилепи й Тетяни Суханової, створювали атмосферу свята. Гостями культурної події були шанувальники поетичного слова громади і вихованці комишанського ліцею.
Приємно, що комишани вельми тепло зустріли “поетичний десант” з міста-героя Охтирки. Це була творча зустріч старих друзів та однодумців. Безсумнівно, такі події вкрай важливі, щоб підтримати одне одного, невимушено поспілкуватися за чашкою чаю, щоб «зарядитися» творчою енергією на майбутнє. Ба, більше, це немов напитися джерельної води із чистої криниці.
«… Над Ташанню тиша,
хвилька ніжно грає,
Постає немовби в казці
диво з див:
Плава біля мосту лебедина
зграя…
Привітайте люди,
миру лебедів!»
(«Лебеді миру».
Олександр Кривогуз).
ПОДЯКИ
Охтирчани щиро вдячні за гостинність і теплий прийом організаторам заходу, зокрема, працівникам культури Комишанської громади. Творча зустріч відбулася в рамках проєкту “ЄМістечко”, фінансованого німецьким фондом “Пам’ять, відповідальність, майбутнє”.
P.S. Треба додати, що охтирчани отримали добрі враження не тільки від зустрічі, а ще й від самого села Комиші: чисте, доглянуте, упорядковане. Поряд сучасна школа, себто ліцей. Учасникам «поетичного десанту» вдалося заглянути й туди. Тетяна Акименко певний час вела там театральний гурток. А Вадим Косарєв зустрів у селі своїх побратимів. Тож, подія вдалася. І найближчим часом на сторінках газети з’явиться ще один матеріал про особливість Комишів.
Валерія Бакуліна
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь