Щоб душа не зачерствіла, її потрібно підживлювати. Для танцювального гурту «Мальви» таким джерелом сили стали танці — навіть у час, коли поруч лунають вибухи.
Керує гуртом Тетяна Чернігова — педагогиня з понад 30-річним досвідом роботи з дітьми. Більшу частину свого життя вона присвятила вихованцям Правдинської школи-інтернату, де була не лише вихователькою, а й людиною, яку діти називали мамою.
— Я й досі на зв’язку з багатьма своїми колишніми підопічними, — каже пані Тетяна. — Вони вже дорослі, живуть у різних країнах, але пам’ятають усе до дрібниць. Навіть нашу печену на вогнищі картоплю.
Від інтернату — до танцювального залу
Перед повномасштабним вторгненням Тетяна Чернігова прийшла працювати в культурну сферу й заснувала танцювальний гурток «Мальви». Охочих було багато, діти з радістю почали займатися, але війна змусила зробити паузу.
Згодом заняття вдалося відновити — частково онлайн, частково наживо. Сьогодні в гурті займаються близько двадцяти дівчат різного віку. Кількість змінюється — усе залежить від безпекової ситуації.
— Ми — гурток, а не ансамбль, — пояснює керівниця. — Тут немає сцени як головної мети. Головне — щоб дітям було добре.
Танці як підтримка
Серед вихованок багато дітей з Великописарівської громади — внутрішньо переміщених, травмованих війною. Спершу вони були замкнені, несміливі, але через рух, музику й спільну справу поступово «відтаювали».
Сьогодні дівчатка з радістю репетирують, знімають відео, фотографуються, беруть участь у святкових заходах — живуть своїм дитячим життям, попри війну.
Дорога до танців — під вибухами
Кириківська громада — прикордонна. Села розтягнуті, і дорога на репетицію для деяких дітей — це 3–4 кілометри.
— Батьки везуть малечу навіть узимку на велосипедах, — розповідає пані Тетяна. — Ручки мерзнуть, але очі світяться, бо попереду — танці.
Що танцюють «Мальви»
Репертуар дівчатка обирають самі. Спочатку віддавали перевагу сучасним танцям, але згодом зацікавилися й українськими народними.
— Коли вони вперше вдягли національні спідниці, то були в захваті, — усміхається керівниця. — До дітей просто треба вміти підійти.
Маленькі кроки до великого майбутнього
Певний час Тетяна Чернігова також працювала з жінками громади як представниця ГО «Ліга сучасних жінок», організовуючи творчі зустрічі для місцевих мешканок і переселенок. Сьогодні ж її головна місія — діти й танець.
У невеликій залі, під музику і десь поруч — звуки війни, «Мальви» вчаться радіти, рухатися і вірити. І, можливо, саме з таких занять починається майбутнє, яке їм ще доведеться будувати.
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь