Бойова робота від Сумщини до Донбасу
У районі очікування було тихо, якщо тишею можна назвати кортку паузу між бойовими виходами. До позицій часто виходили лісові звірі — голодні й налякані канонадою. Максим Василенко ділив із ними свій пайок, і дикі тварини, які зазвичай цуралися людей, спокійно їли з його рук. Побратими спостерігали за цим із доброю усмішкою, аж поки один не підсумував: «Ти прямо як бог Велес». Відтоді це ім’я приклеїлося до Максима міцніше за статутне звертання. Сьогодні молодший сержант Максим, командир відділення охорони, повністю виправдовує свій позивний: він опікується тими, хто тримає фронт, і технікою, що несе смерть ворогу.
Його шлях у війську розпочався ще до «великої війни», але загартовуватися характер хлопця почав значно раніше. Максим родом із Краснопілля, і працювати навчився чи не швидше, ніж став дорослим. Ще з 12 років він почав заробляти власну копійку: працював на укладці плитки, так би мовити, прикрашав рідне містечко змалку. Згодом опанував ремесло електрогазозварювальника на місцевому підприємстві.
Коли прийшов час обирати шлях, Максим міг підписати контракт одразу, але вирішив спочатку пройти строкову службу — і доля привела його до 27-ї окремої артилерійської бригади імені кошового отамана Петра Калнишевського.
«Перші місяці було непросто, адаптація давалася взнаки, — згадує Максим. — Але поруч були доросліші хлопці, які не тиснули авторитетом, а просто вчасно давали слушні поради. Саме завдяки цьому колективу я зрозумів: це моє місце». Питання про демобілізацію навіть не стояло — хлопець одразу підписав контракт, залишившись охороняти об’єкти та техніку рідної бригади.
Велика війна застала його в караулі. Відтоді життя перетворилося на нескінченний маршрут. «Разом із бойовими машинами я поїхав «кататися» по всій Україні», — жартує сержант. Проте ці поїздки не мали нічого спільного з туризмом. Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, запеклі бої на Донбасі, степи Запоріжжя та Херсона — скрізь його підрозділ забезпечував «невидимий купол» для артилерії. Обов’язок відділення Максима — супровід техніки на вогневі позиції та її захист від ворожих ДРГ. Робота виснажлива: «Бувало, повертаємося з бойового, питаємо в комбата, чи є час перепочити. Він дивиться на годинник: «Маєте дві години. Спіть». Через дві години — знову підйом і новий напрямок».
Сьогодні найбільший виклик — це небо, засіяне FPV-дронами. Нещодавно підрозділ Велеса потрапив під масований удар: летіло все — від «шахедів» до дронів. «Те, що ми всі залишилися живі — це головне досягнення», — коротко каже він. Для нього підрозділ давно став родиною, де Максим — наймолодший, але водночас командир. «У нас немає формалізму. Коли старші за віком товариші приходять до мене за порадою, я не вмикаю «начальника». Ми святкуємо дні народження разом, даруємо щось на пам’ять. Це тримає купи краще за будь-які накази».
Дивитися на те, як рідна Краснопільщина та інші містечка Сумщини потерпають від обстрілів, а будинки знайомих перетворюються на руїни, Максиму боляче. Це підживлює його власну мрію про майбутнє. «Мама, сестра та племінники зараз за кордоном, — ділиться боєць, — і я хочу вибороти перемогу, щоб знову їх побачити, а ще — знайти ту єдину, яка буде завжди поруч».
Саме тому між виїздами він не дає мозку та тілу «заіржавіти»: книга, турнік, штанга та постійні навчання. Попереду в сержанта амбітна мета — офіцерське навчання. Він вірить, що все зруйноване обов’язково відбудується, а поки що його завдання — бути надійним щитом для тих, хто випалює ворога з нашої землі.
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь