У Шостці на Алеї Слави попрощалися з воїном Миколою Гончаровим. Йому було лише 28 років. Серце захисника зупинилося 11 квітня в районі населеного пункту Бегма Синельниківського району Дніпропетровської області. Він Служив оператором безпілотних авіаційних комплексів у складі штурмової спеціалізованої роти «Шквал», мав звання солдата та позивний «АКАБ». Заповітною мрією чоловіка було повернутися додому до своїх рідних… Обійняти дружину та донечку, жити разом у мирній країні, будувати майбутнє та радіти простим речам.
Микола Гончаров народився 10 вересня 1997 року в селі Кривоносівка Сумської області у невеликій, але дружній родині.
Автор: З ФБ сторінки Миколи Ноги
З дитинства Микола був щирим, добрим і допитливим хлопцем. Навчався у Шосткинській загальноосвітній школі №9, де здобув повну середню освіту. Ще змалку його серце тягнулося до техніки — захоплювався автомобілями, мріяв стати водієм, цікавився різними видами транспорту. Також любив спорт — футбол і боротьбу, що загартовували його характер і силу духу.
Автор: З ФБ сторінки Миколи Ноги
Після закінчення школи вступив до Шосткинського професійно-технічного училища №13, де здобув професію водія. У дорослому житті працював у різних сферах, не боявся жодної роботи, завжди був відповідальним, працьовитим і наполегливим.
У 2016 році Микола створив власну сім’ю, одружившись із коханою Тетяною. Невдовзі у подружжя народилася донечка Олександра — його найбільша радість і гордість. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, для якого родина завжди була на першому місці.
Миколу Володимировича згадують як людину з великим серцем — відкритого, щирого, веселого та завжди усміхненого. Він умів підтримати, допомогти, розрадити. Мав багато друзів і був душею будь-якої компанії. Його поважали й цінували за доброту, людяність і готовність прийти на допомогу у найважчий момент.
Автор: З ФБ сторінки Миколи Ноги
28 грудня 2025 року Микола був призваний на військову службу за контрактом. Служив оператором безпілотних авіаційних комплексів у складі штурмової спеціалізованої роти «Шквал», мав звання солдата та позивний «АКАБ». Захищав Україну на Дніпропетровському напрямку, віддано виконуючи свій обов’язок перед Батьківщиною.
Автор: З ФБ сторінки Миколи Ноги
Заповітною мрією чоловіка було повернутися додому до своїх рідних… Обійняти дружину та донечку, жити разом у мирній країні, будувати майбутнє та радіти простим речам.
На жаль, 11 квітня 2026 року в районі населеного пункту Бегма Синельниківського району Дніпропетровської області серце Миколи зупинилося…
Автор: З ФБ сторінки Миколи Ноги
Він пішов із життя надто рано, залишивши по собі світлу пам’ять, біль утрати та безмежну любов у серцях рідних і близьких.
Джерело: “ШосткаNews.City“
Новину створено за матеріалами сайту “ШосткаNews.City” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “ШосткаNews.City”.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь