23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора. Синьо-жовтий стяг давно став не лише одним із головних державних символів, а й уособленням української свободи, боротьби та незламності. За понад століття він майорів на кораблях Чорноморського флоту, над українськими містами, у космосі та на звільнених територіях, йдеться в матеріалі від Суспільного.
На державному рівні День Державного Прапора почали відзначати після указу президента України Леоніда Кучми, підписаного 23 серпня. Водночас історія використання синього та жовтого кольорів в українській символіці значно давніша за сучасну незалежність.
Від княжої доби до української державності
Одні з найдавніших згадок про поєднання синього та жовтого кольорів в українській символіці датують 1256 роком. Йдеться про герб Львова із золотим левом на блакитному тлі, який місту пов’язують із князем Данилом Галицьким. Синій та золотий кольори також використовувалися в символіці Галицько-Волинського князівства.
Під час національно-визвольних змагань після розпаду Російської імперії у 1917 році синьо-жовтий прапор став державним символом Української Народної Республіки, а згодом – Української Держави 1918 року та УНР доби Директорії.
Український прапор над кораблями Чорноморського флоту
Одна з важливих сторінок історії синьо-жовтого стяга пов’язана з 29 квітня 1918 року. Тоді на кораблях Чорноморського флоту моряки підняли українські прапори, фактично заявивши про належність флоту до України.
Це відбулося на тлі Кримської операції армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана. Українські війська звільняли Крим від більшовиків, однак через ультиматум німецького командування не змогли завершити операцію взяттям Севастополя.
Спогади про підняття українського прапора на флоті залишив старший лейтенант Святослав Шрамченко:
«Український прапор піднести!» І під сурму і свист підстаршин-моряків злетів угору український прапор.
Прапор морського міністра, який зберіг Шрамченко, нині перебуває у Чикаго.
Стяг, за який карали в радянські часи
У період перебування України у складі СРСР навіть зберігання українського прапора було незаконним, не кажучи вже про його публічне використання. Проте українці продовжували піднімати синьо-жовтий стяг, ризикуючи свободою.
1 травня 1966 року синьо-жовтий прапор з’явився на даху Київського інституту народного господарства. КДБ затримало організаторів акції – майстра-сантехніка Георгія Москаленка та слюсаря-зварювальника Віктора Кукса. Вони отримали по два роки ув’язнення в колонії суворого режиму.
У 1973 році учасники Росохацької групи на Тернопільщині, яку організував Володимир Мармус, також вивісили українські прапори. Мармуса засудили до шести років таборів і п’яти років заслання.
Прапор незалежності
24 липня 1990 року синьо-жовтий прапор замайорів над Київською міською радою.
А 24 серпня 1991 року український стяг внесли до зали засідань Верховної Ради УРСР, після чого парламент проголосив незалежність України. 4 вересня 1991 року синьо-жовтий прапор офіційно підняли біля будівлі Верховної Ради.
У 2026 році історичний прапор, який у 1991 році внесли до парламенту, відтворили у 1000 копіях для збору коштів на підтримку Сил оборони України.
Український прапор у космосі
Синьо-жовтий стяг побував не лише на Землі. У 1997 році його вперше розгорнув у космосі перший астронавт незалежної України Леонід Каденюк. Під час тієї ж місії у космосі вперше прозвучав Державний гімн України.
Згодом український прапор брали із собою американська астронавтка українського походження Гайдемарі Стефанишин-Пайпер та американський астронавт Рендольф Брезнік, який усиновив дитину з України.
Прапор, що першим побував у космосі, нині зберігається у Житомирському музеї космонавтики.
Прапор, який не схилили в окупованому Донецьку
28 квітня 2014 року у Донецьку відбулася остання велика проукраїнська акція «За єдину Україну» перед захопленням міста російськими силами та їхніми прихильниками.
У марші взяли участь близько 2 тисяч людей. На учасників напали озброєні ножами, травматичною зброєю, битами та ланцюгами люди в камуфляжі. Унаслідок сутичок 15 людей отримали тяжкі травми, ще п’ятеро зникли безвісти.
Попри загрозу, українці продовжували виходити на вулиці з синьо-жовтими прапорами, демонструючи свою позицію.
Стяг над Чорнобильською АЕС
У ніч на 23 серпня 2020 року до Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України на конструкції, що накриває зруйнований четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС, створили масштабний медіаарт у кольорах українського прапора.
«Арку» заввишки 110 метрів і завширшки 165 метрів підсвітили синьо-жовтими кольорами. Поруч також використали символіку 40 країн-донорів, які фінансували створення захисної конструкції.
Синьо-жовтий стяг на Зміїному
Одним із найяскравіших символів боротьби України став прапор на острові Зміїний.
Улітку 2022 року українські військовослужбовці повернули контроль над островом у Чорному морі. На початку липня прапор України там підняли військовослужбовці Іван Пилипчук та Олег Субота.
Операція проходила в складних умовах: човни прямували до острова під час шторму, а сам Зміїний виявився повністю замінованим. Підняття прапора стало символом повернення української території та незламності українських військових.
Український прапор на Кінбурнській косі
11 серпня 2024 року українські військовослужбовці підняли державний прапор на Кінбурнській косі Миколаївської області.
Деталі операції українська сторона не розголошувала, наголосивши, що відповідні заходи тривають.
Сьогодні синьо-жовтий прапор для українців – це значно більше, ніж державний символ. Він став знаком свободи, пам’яті та боротьби за власну державу. Його піднімали попри репресії, виносили до парламенту в день проголошення незалежності, брали в космос і встановлювали на звільнених територіях.
Від княжих часів до сучасної війни український прапор залишається символом держави, яку покоління українців виборювали, захищають і продовжують будувати.