Звичайне будівництво житлового будинку в Охтирці обернулося знахідкою, яку можна назвати справжнім скарбом: у старому глеку лежали 8446 монет загальною вагою понад 2,3 кілограма. Хто сховав їх у землю і чому так і не повернувся? Історія веде нас у неспокійне XVII століття — час, коли Охтирка ставала козацьким полковим містом.
Глек із тисячами монет знайшли під час будівництва
У 1974 році під час спорудження житлового будинку в Харківському провулку, 2, робітники натрапили на округлий глек із відбитим горлом. Усередині виявилися монети часів правління московського царя Олексія Михайловича. Їх було 8446, а загальна вага становила 2325,1 грама. Це документальні дані з дослідження історика Євгена Осадчого «Скарби середини XVII ст. з міста Охтирки».
Посудину разом із монетами передали до фондів Охтирського краєзнавчого музею. У 1980-х роках монети реставрували й дослідили їхню пробу. Отже, це не переказ про закопане золото, а реальна, описана науковцями знахідка.
А це був не перший скарб
Ще в 1936 році у дворі Охтирського пивзаводу на вулиці Батюка, 2, під час будівельних робіт знайшли невелику миску з пошкодженим вінцем. У ній лежали 659 монет того самого правління. Обидві знахідки дослідив Євген Осадчий. Разом це понад дев’ять тисяч монет, що опинилися в землі й були знайдені через століття.
Не варто плутати ці два скарби: миску знайшли 1936 року, а великий глек — 1974-го. І не слід автоматично називати монети «козацьким карбуванням»: наукове дослідження пов’язує їх із карбуванням Московського царства, хоча виявлені вони в українському козацькому місті.
Чому гроші опинилися під землею
Середина XVII століття була часом великих потрясінь. Переселення людей, прикордонні конфлікти, воєнні походи й політична нестабільність впливали на життя Слобожанщини. За відомостями Національної історичної бібліотеки України, Охтирка розвивалася як укріплене місто, а в середині XVII століття тут сформувався козацький полк.
Гроші могли закопати, щоб урятувати від грабунку, пожежі або втрати під час небезпеки. Але кому саме належав глек, дослідники достеменно не встановили. Не відомо також, чому власник не забрав його назад. Це питання залишається відкритим.
Легенди Охтирки: підземелля, срібло і загублене золото
Охтирка має й інші історії про приховані коштовності. У краєзнавчій публікації «Таємниці монастирських підземель Охтирки» на «Охтирському порталі» переказано спогади про підземні ходи, горщик із монетами часів Петра I та чутки про монастирське золото. Зокрема, згадується розповідь про нібито сховані під час облоги коштовності монастирської громади.
Важливе розмежування: ці розповіді — місцеві спогади й перекази, а не підтверджена історія походження скарбу 1974 року. Немає підстав стверджувати, що глек із 8446 монет пов’язаний із монастирськими підземеллями чи легендарним золотом.
Що насправді розповідають знайдені гроші
Скарби цінні не лише кількістю монет. Вони допомагають історикам зрозуміти, якими грішми користувалися мешканці прикордонних міст, як накопичували заощадження і як реагували на небезпеку. Дослідження монетного скарбу із сотенного містечка Грунь також згадує три нумізматичні комплекси в Охтирському музеї, два з яких походять із самої Охтирки. Це дає змогу порівнювати грошовий обіг у різних поселеннях козацької Охтирщини.
Уявити лише: у 1974 році будівельники копали землю під новий дім, а натрапили на чиїсь заощадження, до яких ніхто не торкався багато поколінь. Історія не зберегла імені власника. Зате зберегла самі монети — матеріальний слід життя давньої Охтирки.
Чому господар не повернувся по срібло: три версії історика
Дослідник Євген Осадчий звернув увагу на обставини, які роблять охтирські скарби ще загадковішими. Одна з версій пов’язана з пожежами: Охтирка не раз потерпала від вогню, а 1677 року після пожежі навіть перебудовували міські укріплення. Можливо, власник схованки загинув, а його рідні не знали, де лежать гроші. Проте це лише припущення — документів про конкретного господаря немає.
Друга подробиця — посуд. Монети ховали не в розкішних скринях, а в пошкоджених мисці та глеку, які, ймовірно, вже не використовували в господарстві. Такі буденні речі могли стати надійними схованками.
Третя версія стосується власників. Серед окремих монетних знахідок Охтирки відомі польські й західноєвропейські гроші, однак обидва скарби складалися з копійок карбування Олексія Михайловича. Науковець допускає, що їхні власники могли бути пов’язані зі службою московському цареві, а не з купецьким середовищем. Ця гіпотеза не встановлює ані імен, ані походження людей.
Не всі монети були однакові
За таблицею дослідження, у великому скарбі 1974 року 8306 копійок мали пробу срібла 850–900, ще 41 — 800–850, 35 — 700–750, 41 — 400–600 і 23 — близько 300. Таке розмаїття складу монет теж допомагає історикам вивчати грошовий обіг. Джерело: Є. Осадчий, «Скарби середини XVII ст. з міста Охтирки», с. 116–121.
На чому ґрунтується розповідь
Основне джерело — наукова праця Євгена Осадчого «Скарби середини XVII ст. з міста Охтирки», опублікована у збірнику «Старожитності Лівобережного Подніпров’я» (2014, с. 116–121): повний текст дослідження. Додаткові джерела: «Сумський історичний», Національна історична бібліотека України, дослідження скарбу з Груні. Окремо, як джерело місцевих переказів, використано «Охтирський портал».
Підготувала редакція медіа «Ворскла» за матеріалами історичних і краєзнавчих досліджень. Перекази відділено від документально підтверджених фактів.
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930“ в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.