Підроблені відео від авторитетних іноземних медіа, вигадані сюжети Deutsche Welle та «сенсації» заповнюють європейській інформаційний простір. Російська пропаганда створює паралельну реальність, де українці – джерело проблем і небезпеки. Українців звинувачують у злочинах, яких вони не скоювали, і протестах, яких не було. Все це – частина масштабної дезінформаційної кампанії Росії. Частина європейців уже починає в це вірити. Але головна ціль – навіть не вони. Удар спрямований значно глибше.
Фейки під маскою західних медіа
Після початку повномасштабної війни мільйони українців були змушені шукати прихистку в країнах Європи. Разом із хвилею солідарності та підтримки з боку європейських суспільств з’явилася й інша, менш помітна, але системна тенденція – масштабна дезінформаційна кампанія Росії, спрямована на дискредитацію українських біженців.
Ці кампанії не є випадковими або хаотичними. Вони мають чітку мету: підірвати довіру до українців у Європі, сформувати негативний образ української громади та, врешті-решт, ускладнити європейську інтеграцію України на суспільному рівні.
Останнім часом Центр протидії дезінформації зафіксував нову хвилю інформаційних вкидів, які маскуються під матеріали авторитетних міжнародних медіа. Це одна з ключових тактик російської мережі, відомої як «Матрьошка» – створення підробленого контенту з використанням логотипів і стилістики відомих видань.
Серед найрезонансніших кейсів:
У мережі поширювалося відео, оформлене як сюжет AFP, де стверджувалося, що українських активістів затримують у Європі біля посольств США через «агресивні протести». Насправді жодних підтверджень цього не існує, а на офіційних ресурсах AFP такий матеріал відсутній.
Інший приклад — фейковий сюжет нібито від Deutsche Welle, в якому розповідалося, що у Швейцарії український активіст підпалив автобус під час протесту, що призвело до загибелі людей. Реальний інцидент пожежі справді мав місце, однак жодного зв’язку з українцями не встановлено — сюжет був повністю сфабрикований.
Раніше також поширювався фейк про «спрощення допінг-контролю» для українців на Олімпійських іграх 2026 року, нібито підтверджений іноземними медіа. Цей фейк мав на меті викликати ненависть іноземних спортсменів до українців, створючи враження нібито про нерівність та “вседозволенність” для українців.
У всіх цих випадках використовується одна й та сама схема: береться реальна подія або чутлива тема, до неї додається вигаданий «український слід», після чого це оформлюється як новина від авторитетного джерела. Більшість користувачів не перевіряє першоджерела – і дезінформація починає жити власним життям.
Російська пропаганда активно створює псевдокопії західних медіа – сайти, які візуально майже не відрізняються від оригіналів. Такі ресурси використовуються для публікації фейкових новин, які потім розганяються через соціальні мережі та месенджери.
Сьогодні до цього додаються й можливості штучного інтелекту: генерація відео, аудіо та зображень дозволяє створювати переконливі «докази» подій, які ніколи не відбувалися. У результаті масштаби дезінформації зростають до безпрецедентного рівня.
Чому саме українські біженці?
Українські біженці стали зручною мішенню з кількох причин.
- По-перше, це велика й помітна соціальна група, яка перебуває у чужому інформаційному середовищі.
- По-друге, тема міграції традиційно є чутливою для європейських суспільств, і будь-які негативні новини швидко викликають емоційний резонанс.
- По-третє, дискредитація біженців автоматично б’є по міжнародному іміджу України.
Важливо підкреслити: мета цих кампаній не в тому, щоб викрити реальні правопорушення. Йдеться про системне створення образу українців як якоїсь «проблемної» та «небезпечної» спільноти для європейців.
Окрема лінія російської пропаганди спрямована на самих українців – як за кордоном, так і в Україні. Через соціальні мережі поширюються повідомлення в стилі «подивіться, що витворяють наші», які нібито мають інсайдерський характер. Частина людей починає вірити цим вкидам, що призводить до деморалізації, почуття сорому та втрати довіри до власної спільноти. Це особливо небезпечно, адже руйнує внутрішню солідарність українців.
Показово, що подібні кампанії практично не застосовуються щодо самих росіян за кордоном. Росіянам, наприклад, ніколи не соромно за їхню поведінку за кордоном. І про це спеціальні служби не створюють терабайти відео та ШІ-матеріалів та не розганяють організовано в соцмережах. Натомість проти українців працює ціла індустрія дезінформації.
Ідеологічний вимір
Окрему роль у поширенні наративів відіграють структури, пов’язані з Російською православною церквою, зокрема її філія – УПЦ МП. За кордоном вони часто позиціонують себе як «українська церква», водночас транслюючи меседжі, вигідні Кремлю.
Під виглядом «антивоєнної позиції» поширюються твердження про нібито корумповану українську владу, «злочини» ЗСУ та зраду з боку західних союзників. Акцент робиться на образі «простого українця», який не хоче воювати і нібито став жертвою змови влади та світової закуліси. Такі меседжі спрямовані на розкол української спільноти та підрив довіри до держави.
Боротьба Москви з українцями за кордоном має довгу історію. Ще з радянських часів, а також у 1990-х і 2000-х роках активні представники української діаспори – журналісти, лікарі, юристи стикалися з організованими кампаніями тиску, судових позовів, котрі всі мали однакові звинувачення до деталей і сипалися одночасно в багатьох штатах і країнах американського континенту. Їхніми цілями були суто активні українські діаспорні лідери та діячі. Сьогодні ці практики вийшли на новий рівень. Завдяки інтернету, соціальним мережам і штучному інтелекту Росія масштабує дезінформацію до глобальних обсягів.
У деяких країнах ці кампанії знаходять сприятливий ґрунт. Наприклад, в Угорщині, де уряд Віктора Орбана демонструє проросійські симпатії, значна частина суспільства, тобто – мільйони угорців вже зазомбовані до некритичного сприйняття антиукраїнських наративів.
У Польщі окремі радикальні групи, які дивним чином одночасно виступають проти ЄС і організовують українофобські акції, фактично підсилюють російські інформаційні впливи – навіть якщо формально це заперечують.
Стратегічна мета Кремля
Ключова мета Росії – не просто очорнити українців. Йдеться про стратегічне завдання: заблокувати інтеграцію України до європейського простору через зміну суспільних настроїв у країнах ЄС. Якщо українців почнуть масово сприймати як «проблемних» або «небезпечних», підтримка України з боку європейських громадян неминуче зменшиться. А без цієї підтримки політичні рішення про розширення ЄС стають значно складнішими.
Важливо розуміти: ця кампанія не має нічого спільного з реальними діями українців. Її мета – утримати Україну в орбіті російського впливу, не допустивши її остаточного виходу на Захід. Для Кремля це питання не іміджу, а геополітики: втрата України означає втрату впливу.
Саме тому інформаційна війна проти українців за кордоном буде лише посилюватися – і протистояти їй можна лише через критичне мислення, перевірку джерел та усвідомлення того, як і навіщо створюється ця брехня.
Залишити відповідь