22 квітня 2026 року в Одесі відбулася фахова дискусія «Передумови та перспективи відновлення функціонування Міжнародного аеропорту “Одеса” та цивільного авіасполучення на півдні України», під час якої учасники зосередилися на ключових сценаріях відновлення авіаційної галузі в умовах війни. Захід організували Український безпековий клуб разом із Громадсько-військовим рухом за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.
Учасники дискусії дійшли спільного висновку – цивільна авіація в Україні входить у фазу системної трансформації. Йдеться не про відновлення довоєнної моделі, а про формування нової архітектури галузі, яка враховує постійні безпекові ризики та вимоги воєнного часу. Ключовими напрямами визначено інтеграцію інфраструктури в оборонну систему, створення державних фінансових гарантій і зміну економічної моделі аеропортів.
Одним із базових факторів змін є нова безпекова реальність. Постійна загроза з боку росії означає, що традиційна модель функціонування цивільної авіації більше не застосовна.
«Ми маємо чесно визнати: тієї авіації, до якої ми всі звикли, більше не буде. Тепер усе працюватиме зовсім за іншими правилами, бо ми більше не перебуваємо в умовах гарантованого спокою. Той “океан безпеки”, який колись захищав наші аеропорти завдяки їхній віддаленості від ліній зіткнення, просто випарувався, і це реальність, у якій нам жити десятиліттями», — зазначив Віталій Портянко, авіаційний експерт та колишній директор Міжнародного аеропорту «Одеса».
Безпека перестає бути фоновою умовою і стає визначальним фактором функціонування галузі. Відповідно, аеропорти мають адаптуватися до роботи в умовах постійної загрози, що змінює їхній статус і функціональне призначення.
На перший план виходить мілітаризація інфраструктури. Йдеться про інтеграцію аеродромів у систему оборони держави, що дозволяє забезпечити їхню безперервну роботу та мобілізаційну готовність.
«Ми повинні тверезо оцінювати ситуацію і готувати нашу стійкість щонайменше на десять років наперед. Аеропорти – це не ті об’єкти, які можуть собі дозволити просто чекати кращих часів у законсервованому стані. Це живий механізм нашої інфраструктури, який зобов’язаний реально працювати і виконувати свої задачі вже зараз, забезпечуючи спроможність країни до опору» — говорить Юрій Гончаренко, голова Українського безпекового клубу.
Такий підхід формує довгострокову логіку розвитку – інфраструктура розглядається як елемент національної стійкості, а не як окремий сектор економіки. Це означає перехід до планування з урахуванням тривалої війни та необхідності збереження функціональності системи в умовах тиску.
Також дискусія торкнулася інституційних умов відновлення польотів. Учасники підкреслили, що в умовах високих ризиків ринок не зможе самостійно запустити авіасполучення.
«Процес відновлення української авіації в поточному безпековому середовищі є насамперед державним, а не ринковим рішенням. Доки органи влади не ухвалять відповідні політичні акти та не надішлють чіткі сигнали бізнес-спільноті щодо готовності відкривати повітряний простір, реального повернення авіаперевізників на ринок не відбудеться», — зазначив Богдан Долінце, авіаційний експерт, кандидат технічних наук та директор Інституту менеджменту та стратегій.
Ключову роль відіграє держава – як у прийнятті політичних рішень, так і у створенні фінансових інструментів, зокрема страхування ризиків. Без цього приватні перевізники не матимуть можливості повернутися на ринок.
Учасники звернули увагу на ризики централізованого підходу до відновлення авіасполучення. Відсутність Одещини у профільних робочих групах створює загрозу її виключення з першочергових планів.
«Ми звернули увагу, що в березневому рішенні Міністерства розвитку про створення групи з відновлення польотів Одеса фактично залишилася “за бортом” там є Київ і Львів, але немає нас. Для нас, одеситів, це не просто технічне рішення, а питання життєздатності всього міста. Ми не можемо дозволити, щоб одеське летовище стояло в кінці черги на відбудову, адже без аеропорту Одеса втрачає свою роль головного логістичного магніту країни», — зазначив Артем Вівдич, представник Громадсько-військового руху в Одеській області.
Одеса ризикує втратити конкурентні позиції одразу після відкриття неба. Якщо ключові хаби будуть визначені без урахування півдня, це може призвести до довгострокової логістичної диспропорції.
Необхідність чіткої державної стратегії зазначив Олексій Івашин, координатор Громадсько-військового руху, акцентуючи на важливості визначеного курсу розвитку інфраструктури.
«Ми прагнемо, щоб Україна чітко розуміла свій курс і рухалася до поставленої мети за власним планом. Це як із кораблем у морі: якщо екіпаж не знає кінцевого порту призначення, то жоден вітер не буде для нього попутним. Нам потрібна визначеність, щоб кожен крок у відновленні галузі був усвідомленим і вчасним», — говорить Івашин.
Відновлення авіації має відбуватися в межах системної політики, а не окремих рішень. Відсутність такої стратегії створює ризики хаотичного розвитку і втрати темпу.
Економічна модель майбутнього Одеського аеропорту також зазнає змін. Учасники дискусії погодилися, що ставка на пасажирські перевезення є вразливою в умовах нестабільності.
«Пріоритетним вектором ми вважаємо створення потужного авіаційного вантажного вузла, який забезпечить стабільність роботи об’єкта незалежно від коливань попиту на цивільні перевезення в умовах безпекових ризиків», — підсумував Портянко, авіаційний експерт.
Перехід до вантажної моделі дозволяє використати логістичний потенціал регіону. Поєднання морської, залізничної та авіаційної інфраструктури створює основу для формування мультимодального хабу, який може забезпечити відбудову півдня України.
Пропозиції щодо часткового запуску польотів у прикордонних регіонах були піддані критиці з боку практиків галузі. Відновлення авіації не може бути фрагментарним. Через транскордонний характер загроз повітряний простір має відкриватися комплексно, що вимагає узгоджених рішень на національному рівні.
Майбутнє української авіації лежить у площині інфраструктури подвійного призначення. Як зазначив Богдан Долінце, кожен долар, інвестований в аеропорт, дає 5 доларів мультиплікативного ефекту для економіки. Такий підхід поєднує безпекову функцію та економічний ефект, що дозволяє не лише відновити галузь, а й використати її як інструмент довгострокового розвитку країни.
Залишити відповідь