Новою зброєю Москви стали кампанії з дестабілізації про мігрантів, ШІ-ролики та вигадані «індійці, які перуть одяг в Івано-Франківську» Російська пропаганда намагається не лише дискредитувати Україну перед світом, а й посіяти паніку та недовіру всередині самої країни. І головна небезпека тут у тому, що частина цих вкидів розрахована не на логіку, а на людські страхи та емоції.
Росія традиційно запускає дезінформаційні кампанії проти України, щоб підірвати наш імідж на міжнародній арені. Головна мета таких атак – послабити підтримку України з боку Заходу, зменшити обсяги фінансової та військової допомоги, створити враження «нестабільної», «корумпованої» або «неадекватної» держави. Кремль чудово розуміє: без міжнародної підтримки Україні буде значно важче стримувати російську агресію.
Інша порція фейків спрямована на внутрішню українську аудиторію. Їхня ціль інша – підірвати легітимність влади, посіяти паніку, розчарування, недовіру, спровокувати дестабілізацію, масові заворушення або навіть внутрішній бунт. Російська стратегія давно будується не лише на ракетах та штурмах, а й на психологічній війні.
Росія добре бачить, що якісного перелому на фронті для її армії досі немає. Попри колосальні втрати, які вже перевищили мільйон убитих та поранених росіян, Москва не може досягти стратегічного успіху. Символічно, що російська армія місяцями не здатна повноцінно взяти навіть невелике селище Мала Токмачка на Запоріжчині. Усередині самої Ерефії дедалі більше росіян бачать неспроможність Путіна перемогти «маленьку Україну», як це обіцяла кремлівська пропаганда у 2022 році.
Саме тому Кремль дедалі більше робить ставку не на фронтовий прорив, а на внутрішню дестабілізацію України через дискредитацію влади, інформаційний хаос і суспільне виснаження.
«Комсомольський квиток Зеленського»
Одним із таких вкидів став фейк про нібито комсомольський квиток Володимира Зеленського. Російська пропаганда почала масово поширювати фото «квитка» та заявляти, що президент України був активним комсомольцем.
Проблема лише в тому, що Зеленський народився у 1978 році, а ВЛКСМ фактично припинив існування у 1991 році. На момент можливого вступу до комсомолу йому було приблизно 12-13 років, хоча до організації приймали з 14 років. Тобто навіть елементарна арифметика руйнує цей фейк.
Але тут показова ще одна річ. Росіяни, які створювали цей вкид, погано розуміють українське суспільство. Навіть якби такий квиток був справжнім, це навряд чи стало б серйозним ударом по репутації Зеленського в Україні.
До свого президентства Зеленський не надто асоціювався з чіткою патріотичною проукраїнською позицією. Він тривалий час працював у російськомовному шоу-бізнесі, не спілкувався українською у публічному просторі та почав активно переходити на українську лише напередодні виборів 2019 року. Українці це чудово знають і нас цим не здивуєш.
Більше того, після повномасштабного вторгнення у 2022 році світогляд Зеленського та його роль у війні очевидно змінилися. А Зеленський до 2022 року і Зеленський після 2022 року – це дуже різні політичні постаті. Тому кремлівський фейк виявився не просто брехливим, а ще й концептуально слабким.
Фотомонтаж псевдозахідних медіа
Ще один масштабний вкид стосувався нібито обкладинок західних газет після інтерв’ю Юлії Мендель. У соцмережах почали масово поширювати «перші шпальти» відомих видань із заголовками про «наркозалежність Зеленського» та «скандал у Києві».
Усі ці обкладинки виявилися підробкою. Жодне із зазначених видань таких номерів не випускало.
І хоча саме інтерв’ю Мендель було скандальним і викликало багато критики, його замовний характер був надто очевидним для багатьох спостерігачів. Було видно, що колишню прессекретарку привели до впливового американського журналіста не випадково, а для того, щоб вона публічно «злила» негатив про свого колишнього шефа, на якого вона погано працювала.
Проте російська пропаганда пішла значно далі. Вона використала банальний фотошоп та інструменти ШІ, домалювала скандальні заголовки та вставила логотипи відомих західних медіа. Насправді ж ці видання не публікували нічого подібного.
Тобто росіяни не просто маніпулювали реальними подіями. Вони буквально вигадали інформаційний скандал з нуля, щоб дискредитувати українське керівництво перед міжнародною аудиторією. І тут важливо розуміти принцип роботи російської пропаганди. Кремль часто використовує реальний інформаційний привід, але навколо нього добудовує повністю фальшиву конструкцію. Це дозволяє брехні виглядати «правдоподібніше».
«Україну заселять мігрантами, а Івано-Франківськ перейменують на Івано-Індійськ»
Наймасовішим і найемоційнішим фейком останніх тижнів стала тема мігрантів. Проблема в тому, що деякі українські посадовці справді необережно висловлювалися про демографічні проблеми та можливу потребу в робочій силі після війни. Російська пропаганда миттєво підхопила цю тему і перетворила її на справжню інформаційну істерію.
Російські Telegram-канали, ботоферми та мережі анонімних сторінок почали масово поширювати фейки, меми, постановочні відео та карикатури про нібито «завезення індусів» в Україну.
Одним із найгучніших вкидів стало відео нібито чоловіка з Індії, який «запрошує» мігрантів до України. У ролику він заявляє, що «всі чоловіки пішли на фронт», а в Україні «багато красивих хлопчиків та дівчаток». Насправді цей чоловік – громадянин Пакистану, який не має жодного стосунку до України та ніколи тут не був. Саме відео початково було не про Україну, але суттєво змінене за допомогою ШІ. І для російських ботоферм цього було достатньо, щоб почати масово розганяти паніку.
Ще один вірусний фейк стосувався відео, де нібито індійці перуть одяг у річці в Івано-Франківську. Насправді ролик складався з двох різних відео. Частина з «пранням» була знята в Індії, а не в Україні.
Попри абсурдність, фейк активно поширювався. У соцмережах навіть почали жартувати про те, що Івано-Франківськ перейменують на Івано-Індійськ». Але цей випадок показав інше: російська пропаганда дуже точно б’є по темах, які викликають емоції та страхи у суспільстві.
Через низький рівень довіри до влади частина людей почала вірити у конспірологічні наративи про те, що «українських чоловіків хочуть знищити на фронті», а натомість «завезти слухняних мігрантів, які працюватимуть за копійки».
І тут проблема не лише у російських фейках, а й у слабкій комунікації української влади з народом. Жоден помітний чиновник не дав швидкого та чіткого пояснення і спростування ситуації. У результаті інформаційний вакуум заповнила російська пропаганда.
Міський голова Руслан Марцінків одразу виступив проти залучення іноземців до робіт, але пізніше сказав, що в області офіційно зареєстровано 35 трудових мігрантів, а гострота ситуації гіперболізується. Суспільна паніка дійсно перебільшена, адже до війни трудових мігрантів з Азії в Івано-Франківську було більше.
Чому історія з «масовими мігрантами» нереалістична
Якщо дивитися на ситуацію тверезо, масове завезення мігрантів в Україну найближчим часом виглядає малореалістичним.
- По-перше, в країні триває війна. Україна щодня перебуває під ракетними ударами та атаками дронів.
- По-друге, більшість потенційних трудових мігрантів обиратимуть стабільні та безпечні держави, а не країну у стані великої війни.
- По-третє, сучасні технології та ШІ вже поступово скорочують потребу у великій кількості низькокваліфікованої праці. Україна також втратила значну частину важкої промисловості на сході, яка колись потребувала сотень тисяч робітників.
- По-четверте, суспільна підтримка такої ідеї в Україні наразі відсутня. І будь-яка влада чудово це розуміє.
Навіть якби хтось серйозно захотів реалізувати подібний сценарій, остаточне слово все одно залишилося б за українським суспільством. Жодна влада не ризикнула б ігнорувати думку народу, який прорвав російську армію як Тузік грілку.
Водночас ця ситуація показує і слабкі місця самої України. Коли влада не комунікує чесно та швидко з суспільством, інформаційний простір заповнює ворог. А там, де бракує довіри, фейки проростають значно легше.
Тому боротьба з російською дезінформацією – це не лише питання блокування ботів чи викриття підробок. Це ще й питання довіри між державою та суспільством. Бо там, де є чесний діалог, паніку та брехню поширювати значно важче.
Залишити відповідь