16 липня Україна відзначає 36-ту річницю ухвалення Декларації про державний суверенітет України — документа, який став одним із ключових кроків на шляху до відновлення незалежності держави.
Саме 16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР 355 голосами підтримала Декларацію, яка заклала політичні та правові засади майбутньої незалежної України. Проти проголосували лише четверо депутатів, розповідає Факти.
Документ уперше визначив народ України як єдине джерело державної влади та проголосив принципи політичної, економічної й територіальної самостійності республіки. Він також став основою для Акта проголошення незалежності України, ухваленого 24 серпня 1991 року, а згодом — і для Конституції України.
Декларація передбачала поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, закріплювала намір створити власні фінансову, банківську, податкову й митну системи, запровадити національну валюту, а також проголошувала нейтралітет і без’ядерний статус держави.
Ухвалення документа відбулося на тлі так званого “параду суверенітетів” у Радянському Союзі, коли союзні республіки одна за одною заявляли про пріоритет власного законодавства та прагнення до самостійності. Українська декларація стала одним із найважливіших кроків цього процесу.
Історики зазначають, що важливою передумовою її ухвалення стали перші відносно демократичні вибори до Верховної Ради УРСР навесні 1990 року, після яких у парламенті сформувалася опозиційна Народна рада. Саме її представники наполягали на необхідності закріпити право України на самостійний політичний курс.
Перший президент незалежної України Леонід Кравчук називав Декларацію історичним документом, який визначив майбутню долю української держави.
Цьогоріч річниця ухвалення Декларації вже вп’яте припадає на час повномасштабної війни. В умовах російської агресії українці продовжують відстоювати на практиці ті принципи суверенітету, свободи та незалежності, які були проголошені понад три десятиліття тому.
Залишити відповідь