8 серпня в Україні відзначають День військ зв’язку та кібербезпеки Збройних сил України. Професійне свято військових-зв’язківців президент Володимир Зеленський запровадив указом №713/2026 від 6 серпня. Водночас попередній указ №154/2000 «Про День військ зв’язку» втратив чинність.
Про їхню службу, завдання та особливості роботи йдеться в матеріалі Фактів ICTV.
Від роботи військовослужбовців цього виду військ залежить управління бойовими операціями, координація дій підрозділів, захист інформації та стабільність комунікацій на передовій. В умовах повномасштабної війни зв’язківці забезпечують стійкість системи управління військами, постійно адаптуючись до розвитку технологій і нових способів протидії противника.
Війська зв’язку — «нервова система» армії
Одне з головних завдань військ зв’язку — забезпечення ЗСУ можливістю ефективно вести бойові дії, координувати роботу різних підрозділів і підтримувати між ними постійний зв’язок.
Йдеться не лише про передачу інформації. Зв’язківці забезпечують управління військами на різних рівнях, створюють і підтримують канали комунікації, необхідні для боєготовності та оперативного реагування.
Офіцер-зв’язківець 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша з позивним Alex порівнював війська зв’язку з нервовою системою організму.
«Якщо ЗСУ — це організм, то війська зв’язку — це нервова система. Це те, що робить війська військами. Передання інформації, командування, планування», — пояснював військовий.
Сьогодні зв’язківці працюють в умовах високої інтенсивності бойових дій, коли технології швидко змінюються, а противник постійно намагається порушити українські комунікації. Тому військовим необхідно не лише забезпечувати надійний зв’язок, а й оперативно адаптуватися до нових технічних рішень.
Кібербезпека як окремий напрям
Важливою складовою роботи військ є кібербезпека. Українські фахівці протидіють спробам ворога атакувати українські інформаційні ресурси та захищають комунікаційні системи.
Водночас кібероперації можуть бути спрямовані й проти російських ресурсів. Отримання доступу до певної інформації противника або порушення роботи окремих його установ та систем може створювати додаткові переваги для України.
Начальник відділення пункту управління системою зв’язку та інформаційних систем Микола Симончук зазначав, що принципи захисту інформації в армії багато в чому схожі з тими, які використовують цивільні компанії.
«Йдеться про використання захищених мереж, комплексного захисту інформаційної системи тощо», — пояснював він.
Чому російські військові потрапляють на перехоплення
Одним із найпомітніших для широкої аудиторії результатів роботи у сфері зв’язку стали оприлюднені перехоплення розмов російських військових. У таких розмовах окупанти часто говорять про моральний стан, проблеми із забезпеченням, втрати та ставлення командування.
Частина таких розмов стає доступною саме через використання російськими військовими незахищених каналів зв’язку, зокрема звичайного мобільного GSM-зв’язку.
За словами офіцера 68-ї окремої єгерської бригади, GSM не є кодованим або шифрованим каналом, тому його використання в зоні бойових дій створює додаткові ризики.
Для посилення безпеки окремі українські підрозділи можуть використовувати власні засоби мобільного зв’язку. Водночас військові наголошують на необхідності дотримання цифрової гігієни, особливо під час використання особистих телефонів.
Як українські військові захищають зв’язок
Для захисту інформації в українській армії використовуються захищені мережі та засоби шифрування. За словами військовослужбовців, одним із алгоритмів, який застосовували для захисту зв’язку, є AES-256 — стандарт шифрування, що використовується також у цивільній сфері, зокрема фінансовими установами.
Окрім технічного шифрування, важливу роль відіграють заздалегідь визначені правила прихованого управління військами. Під час планування підрозділи узгоджують кодові назви позицій, дій і команд. Це дозволяє зменшити ризики навіть у разі компрометації певного каналу зв’язку.
Військові також приділяють увагу цифровій безпеці особового складу. Йдеться, зокрема, про вимкнення геолокації та використання авіарежиму в ситуаціях, коли це необхідно для зменшення ризиків.
Хто може служити у військах зв’язку
Для служби у військах зв’язку та кібербезпеки корисними є технічні знання й навички роботи з технологіями. За словами військовослужбовців, бажаною є технічна або математична освіта, однак багато необхідних навичок можна здобути вже під час служби.
Перевагою може бути досвід у сфері ІТ, радіозв’язку, роботи з комп’ютерною технікою, мережами та серверами.
Водночас фахівці наголошують, що зв’язок — це не лише радіостанції. Військам потрібні люди, які розуміються на дротовому зв’язку, роутерах, серверах, програмному забезпеченні та інших цифрових технологіях.
Як змінився військовий зв’язок після початку повномасштабної війни
За понад чотири роки повномасштабного вторгнення система військового зв’язку суттєво змінилася. Військові зазначають, що порівнювати можливості армії у лютому 2022 року та нині складно через масштаб технологічних змін.
Одним із ключових факторів стала поява значно більшої кількості безпілотних систем. Командування отримало можливість бачити ситуацію на полі бою з повітря, а інформація з БпЛА використовується для коригування дій різних засобів і підрозділів.
Водночас технологічна перевага не може бути постійною: нові рішення швидко поширюються, і противник також адаптується.
«Не може бути такого, що в противника щось з’явилося, а в нас — ні. Якщо з’явилося в нас, то через місяць буде і у ворога», — пояснював Микола Симончук.
Саме тому для військ зв’язку та кібербезпеки критично важливими залишаються швидкість адаптації, технічна підготовка та здатність оперативно реагувати на зміни на полі бою.
У сучасній війні зв’язок є не просто допоміжним елементом. Від його надійності залежить передача команд, координація підрозділів, захист інформації та здатність українських військ діяти як єдина система.