Російські окупанти дедалі частіше атакують українських медиків, автомобілі швидкої допомоги та медичні заклади. Для ударів, зокрема, використовують FPV-дрони, оператори яких бачать ціль у реальному часі. Такі атаки суперечать основним правилам ведення війни та створюють додаткову загрозу для цивільних, які потребують допомоги.
Про це пише BBC із посиланням на дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та свідчення українських медиків, передає УНІАН.
Одним із найнебезпечніших проявів російської тактики стали так звані «подвійні удари», коли після першого влучання окупанти атакують той самий об’єкт повторно. Це створює смертельну пастку для медиків, рятувальників та інших людей, які прибувають на місце атаки, щоб допомогти постраждалим.
Фельдшерка Інна Литвиненко розповіла журналістам, як сама стала мішенню російського дрона в Херсоні. У липні 2025 року вона прямувала на виклик до пораненої жінки, коли FPV-дрон влучив у автомобіль швидкої допомоги. Через кілька секунд за нею почав переслідуватися інший безпілотник.
«Я запанікувала. Схопилася за сумку з медичним приладдям і кинулася тікати. Я кричала й волала. Я знала: якщо зупинюся, то загину», — згадує медикиня.
Російський дрон переслідував Литвиненко близько десяти хвилин. Згодом інші безпілотники атакували ще два автомобілі, які прибули для транспортування пораненої до лікарні. Забрати її вдалося лише третім автомобілем — поліцейським.
«Це справді страшно. Щоразу, коли ми веземо пацієнта до лікарні, ми просто молимося. Ці дрони можуть з’явитися звідусіль», — розповіла фельдшерка.
Понад 3 тисячі атак на медицину
За даними ВООЗ, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні зафіксували щонайменше 3118 нападів на медичні заклади. Це в середньому близько двох атак щодня.
Причому кількість таких ударів продовжує зростати. У 2024 році вона збільшилася приблизно на 30%, а у 2025-му — ще на 20%.
Представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт наголошує, що систематичність цих атак не можна сприймати як випадковість.
«Це нова норма, яка не повинна бути нормою», — заявив він.
У звіті організації «Лікарі без кордонів» (MSF) також зазначається, що російські війська систематично та часто навмисно завдають ударів по українській медичній інфраструктурі. У MSF вважають, що регулярність таких атак свідчить: вони стали постійною складовою російської війни проти України, а не випадковими наслідками бойових дій.
Росія атакує навіть лікарні
Під ударом опиняються не лише медики на дорогах, а й безпосередньо лікарні.
У липні російські війська завдали ракетного удару по лікарні в Херсоні. Будівля зазнала серйозних пошкоджень, загинув лікар.
Директорка медичного закладу Олена Тимошенко заявила, що характер удару не залишає, на її думку, підстав говорити про випадковість.
«Це була не одна ракета, а три ракети, які влучили в лікарню з інтервалом у кілька хвилин. Це не може бути випадковістю», — сказала вона.
За даними ВООЗ, атаки на машини швидкої допомоги становлять близько 20% усіх нападів на систему охорони здоров’я України.
Особливу небезпеку становлять FPV-дрони. На відміну від далекобійних ракет чи безпілотників, оператор такого дрона може бачити ціль у режимі реального часу. Це значно ускладнює пояснення подібних ударів випадковістю.
«Подвійні удари» перетворюють порятунок на смертельну пастку
Російські війська дедалі частіше застосовують тактику повторного удару по місцю, де вже сталася атака. Її наслідки особливо небезпечні для тих, хто прибуває на допомогу постраждалим.
Під час одного з масованих ударів РФ по Києву після повторної атаки загинули семеро людей, серед них поліцейський і волонтер.
Подібна тактика фактично ставить під удар сам процес порятунку людей: медики та рятувальники, які виконують свою роботу після першого влучання, самі можуть стати наступною ціллю.
Російські атаки поширюються і на гуманітарну інфраструктуру. У липні були пошкоджені склади трьох агентств ООН, зокрема ВООЗ. При цьому гуманітарні організації заздалегідь передають координати своїх об’єктів і Росії, і Україні, щоб убезпечити їх від ударів.
Через російські атаки медична допомога зникає з прифронтових районів
Наслідки російських ударів виходять далеко за межі безпосередньо зруйнованих лікарень чи пошкоджених автомобілів.
Через постійну загрозу медичні організації змушені відмовлятися від роботи в населених пунктах, де ще залишаються цивільні.
Координаторка MSF в Україні Робін Мелдрум розповіла, що так звана «кіл-зона» — територія, де медичні працівники ризикують стати мішенню дронів, — постійно розширюється.
Якщо раніше медики могли працювати за 5–8 км від лінії фронту, то тепер організація не виїжджає в райони в радіусі близько 30 км.
За останні 18 місяців «Лікарі без кордонів» припинили регулярні виїзди приблизно до 80 населених пунктів поблизу фронту. Серед них — і Слов’янськ.
Особливо вразливими залишаються літні люди та пацієнти з хронічними захворюваннями, яким необхідна постійна медична допомога.
Таким чином, російські атаки по медиках та медичній інфраструктурі мають подвійний ефект: вони безпосередньо загрожують життю тих, хто рятує інших, і водночас позбавляють цивільне населення доступу до необхідної допомоги.
Систематичні удари по лікарнях, швидких та медичних працівниках дедалі більше нагадують не випадкові втрати під час бойових дій, а свідоме створення умов, за яких допомога людям біля фронту стає смертельно небезпечною.