24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Акт проголошення незалежності. За історичне рішення проголосували 346 народних депутатів. Та справжнім підтвердженням цього кроку стало волевиявлення українців 1 грудня того ж року — понад 90% учасників всеукраїнського референдуму підтримали незалежність України.
Сьогодні, через 35 років, День Незалежності має особливе значення. Українці продовжують захищати право жити у власній державі — на фронті, у тилу, у волонтерській роботі та щоденній боротьбі за майбутнє країни, розповідає 24 канал.
Від суверенітету до незалежності
Шлях до незалежності розпочався задовго до серпня 1991 року.
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Документ закріпив верховенство українських законів, право на власні державні символи, армію, фінансову систему та самостійність у зовнішніх відносинах.
Наступного року події у Радянському Союзі різко прискорилися. У серпні 1991-го відбулася спроба державного перевороту, відома як Серпневий путч. На цьому тлі український парламент скликав позачергове засідання.
24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України.
Але остаточне слово залишалося за народом.
28 мільйонів українців сказали «так»
1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому громадянам поставили просте запитання: чи підтверджують вони Акт проголошення незалежності України.
Відповідь була однозначною. Понад 28 мільйонів українців, або 90,32% учасників референдуму, підтримали незалежність.
Таким чином, Україна не просто проголосила незалежність у парламенті — її підтвердив український народ.
Цього ж дня відбулися перші президентські вибори. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.
Чому День Незалежності спочатку відзначали 16 липня
Історія державного свята має цікавий нюанс.
16 липня 1991 року Україна вперше відзначила День проголошення незалежності. Саме цього дня роком раніше парламент ухвалив Декларацію про державний суверенітет.
Після проголошення незалежності головною датою стало 24 серпня. 20 лютого 1992 року Верховна Рада офіційно визначила 24 серпня Днем незалежності України.
Тож згадки про перше святкування незалежності 16 липня не є помилкою — це частина історії формування державного свята.
Акт незалежності писали у звичайному зошиті
Один із символічних епізодів української історії пов’язаний із текстом Акта проголошення незалежності.
Напередодні голосування над документом працювали Левко Лук’яненко та Леонтій Сандуляк. Чернетку майбутнього історичного документа писали у звичайному шкільному зошиті.
За кілька годин цей текст став основою рішення, яке змінило історію України.
346 голосів за українську державу
Під час голосування 24 серпня 1991 року Акт проголошення незалежності підтримали 346 депутатів.
Серед них були й представники комуністичної більшості. Радянський Союз на той момент ще існував, однак український парламент зробив вирішальний крок до створення незалежної держави.
Синьо-жовтий прапор — символ, який повернувся до Києва
Невіддільним символом незалежної України став державний прапор.
28 січня 1992 року Верховна Рада затвердила синьо-жовтий прапор Державним прапором України.
Ще до проголошення незалежності український стяг повертався у публічний простір. 24 липня 1990 року синьо-жовтий прапор підняли над Київською міською радою.
А 24 серпня 1991 року синьо-жовтий стяг внесли до сесійної зали Верховної Ради. Цей прапор став одним із найсильніших символів відновлення української державності.
Перший військовий парад — у 1994 році
Однією з традицій мирного святкування Незалежності стали військові паради.
Перший військовий парад до Дня Незалежності відбувся 24 серпня 1994 року на Хрещатику в Києві.
У наступні роки паради стали масштабною частиною державних урочистостей. Водночас у роки повномасштабної війни формат святкування змінився через безпекові ризики.
35 років незалежності — і боротьба триває
Українська державність не почалася у 1991 році. Її історія сягає часів Київської Русі, Гетьманщини, Української Народної Республіки та визвольних рухів ХХ століття.
1991 рік став моментом, коли українці отримали можливість відновити власну незалежну державу.
Сьогодні її доводиться захищати знову.
Через повномасштабну війну масові святкування у багатьох містах можуть обмежувати або скасовувати з міркувань безпеки. Українці дедалі частіше відзначають День Незалежності по-іншому — збираються з родиною, допомагають військовим, підтримують волонтерські ініціативи та згадують тих, хто віддав життя за Україну.
Незалежність — це не лише дата в календарі
24 серпня — це день, коли Україна заявила про своє право бути вільною. Але незалежність не закінчилася голосуванням у парламенті чи референдумом.
Вона продовжується у щоденній боротьбі військових і цивільних, у захисті українських міст і сіл, у збереженні мови, культури та історичної пам’яті.
35 років тому українці сказали своє тверде «так» незалежній Україні. Сьогодні мільйони українців продовжують захищати це рішення — заради тих, хто жив до нас, заради тих, хто живе поруч, і заради майбутніх поколінь.
З Днем Незалежності, Україно!