Тростянецька громада Сумської області в жалобі. Велике горе об`єднало людей, які зібралися сьогодні, щоб провести в останню путь мужнього земляка, воїна Шелеста Вадима Володимировича.
Більше п`яти років він захищав українську землю від російських окупантів. Мав бойові нагороди за свої звитяги, умілі і професійні дії під час розвідувальних операцій. Служив старшим оператором відділення спостережень розвідувальної роти 67-ї окремої механізованої Бригади ЗСУ.
В Тростянці в його рідному цукрозаводському мікрорайоні його знали, як дружнього і щирого, активного і життєрадісного молодого чоловіка. Таким він і залишиться для всіх. Бо пам’ять про нього, молитва за спокій його душі – то найменше, що ми можемо зробити для нашого воїна. Він став рідним для кожного з нас, бо поріднили нас Україна та жорстока війна за неї…
Все життя було попереду у Вадима. Але коли над рідною Україною нависла смертельна загроза, він пішов у ЗСУ. Мужньо виконував свій військовий обов’язок. Він був справжнім захисником. Зі зброєю в руках воював, аби його мама і тато, рідні і близькі жили у спокої, наскільки це можливо для прифронтової Сумщини.
Загинув захисник 28 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Дачне Дніпропетровської області. Їх атакував ворожий дрон. Отримані ушкодження виявилися несумісними з життям.
Сьогодні, 3 жовтня, Тростянецька громада попрощалася з молодим бійцем. Провести його останньою земною дорогою прийшли рідні, друзі, побратими, представники місцевої влади, небайдужі тростянчани. Батьки у своєму безмежному горі трималися завдяки підтримці рідних, які весь час були поруч. Лише ясним поглядом з фотознімка із чорною стрічкою дивився на них і рідне місто Вадим.
Спочатку прощання пройшли у Вознесенському храмі ПЦУ, де поминальну панахиду відслужив його настоятель протоієрей Олександр Карпець. Далі під тужливу мелодію оркестру, в супроводі військових траурна процесія пройшла від храму до місця останнього спочинку – центрального кладовища міста, де також пройшла церемонія прощання. Важко було знайти потрібні слова втіхи та підтримки для рідних, близьких і знайомих. Не пережити горе, яке ніколи не мине, не забудеться, не зміліє.
«Спочивай з миром, Вадиме! Нехай пухом тобі буде рідна земля!
Слава Україні! Героям Слава!» – говорили присутні.
Церемонія прощання з воїном завершилася виконанням Гімну України та трикратним залпом автоматників військового караулу. Жовто-синій стяг, який огортав домовину полеглого, військові вручили матері бійця на вічну пам’ять про подвиг сина, захисника і Героя України.
Герою назавжди залишиться 32 роки.
Джерело: “Тиждень“
Новину створено за матеріалами сайту “Тиждень“ в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Тиждень“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.