Аграрний сектор окупованого Криму опинився у складному становищі через дефіцит пального, перебої з електроенергією та труднощі з вивезенням зерна. Попри значний урожай, фермери не можуть продати продукцію за цінами, які покривали б витрати на її вирощування. Через ускладнену логістику зерно накопичується на складах, а частина виробників уже сумнівається, чи варто продовжувати вирощувати зернові культури. Про це повідомляє Крим.Реалії.
За даними підконтрольної Москві адміністрації, цього року на півострові зібрали близько 2 млн тонн зернових — більш ніж на 60% більше, ніж торік. Однак високі показники врожайності не гарантують аграріям прибутку.
Додатковими проблемами стали витрати на дефіцитне пальне, використання генераторів під час збирання та зберігання врожаю, а також перебої з електропостачанням, через які зупиняється робота зернотоків.
Урожай є, але продати його вигідно не вдається
Міністр сільського господарства російського уряду Криму Денис Кратюк заявив, що цьогорічне зерно має належну якість.
«Щодо якості питань немає, це пшениця третього-четвертого класу, а не фуражне зерно, яке ми спостерігаємо на більшій частині країни (сусідньої Росії — КР) через кліматичні умови», — зазначив він.
За словами Кратюка, найбільше зернових зібрали в Сімферопольському, Красногвардійському (Курманському) та Ленінському районах.
Водночас закупівельні ціни не дають багатьом виробникам змоги компенсувати витрати. Кратюк пояснює коливання вартості зерна логістичними труднощами, можливістю формувати якісні партії, часом надходження продукції на ринок та іншими «закритими причинами».
Аграрії вимагають справедливих закупівельних цін
Власник кримських зоопарків і сільськогосподарських підприємств у Білогірському районі Олег Зубков назвав механізм формування закупівельних цін на зерно «абсолютно неадекватним».
«Не можна так ставитися до виробників, які вкладають у свою працю, ризикують усім і не отримують навіть відшкодування тих витрат, яких зазнали в процесі виробництва. Це не по-людськи, це ненормально. Я не перестану про це говорити від імені всіх сільгоспвиробників. Сьогодні продати пшеницю по 10 рублів — це удача й щастя для будь-якого сільгосптоваровиробника, який вклав 13–15 рублів у кожен кілограм, щоб вона виросла, і зібрати цей врожай», — заявив він.
За словами Зубкова, торік зерно коштувало 13–15 рублів за кілограм, а дизельне пальне — близько 70 рублів за літр. Цього року через дефіцит пального та інфляцію він вважає справедливою закупівельну ціну щонайменше 20 рублів за кілограм.
«Але цього ніколи, напевно, не буде», — додав аграрій.
На його підприємствах зберігаються тонни зерна, однак продавати врожай за нинішніми цінами він не поспішає. Серед можливих варіантів — самостійно переробляти зерно та використовувати його для годування тварин у зоопарках.
За словами Зубкова, інші фермери також залишають зерно на полях і заявляють про небажання знову займатися його вирощуванням через нерентабельність.
Видання Cemaat.media наводить приклад фермера Михайла, який виростив ячмінь поблизу Джанкоя, але вирішив не збирати його влітку, побоюючись, що витрати на пальне не окупляться.
«Хто не ризикує, той не п’є шампанського, але я його й так не п’ю. Не ризикнув — і не шкодую. Сумнівався, звісно, чи правильно чиню. Але коли почав рахувати, у що мені це зерно обійдеться, зрозумів, що втратити його зараз вигідніше, ніж на останні гроші купити дизель — а потім усе одно втратити. Так хоч щось за душею залишилося», — розповів фермер.
Посередники та проблеми з вивезенням зерна
В українській «Асоціації реінтеграції Криму» стверджують, що можливості реалізувати зерно на півострові значною мірою залежать від посередників, наближених до російської адміністрації.
За інформацією організації, такі посередники закуповують зерно приблизно за 10 тисяч рублів за тонну, тоді як собівартість його вирощування цього року становить 13–15 тисяч рублів. Вони, як стверджується, мають можливість організовувати вивезення продукції за межі Криму.
В асоціації також прокоментували вимогу Олега Зубкова підвищити закупівельну ціну до 20 тисяч рублів за тонну, зазначивши, що ці заклики навряд чи змінять ситуацію для кримських аграріїв.
Російська влада публічно не відреагувала на вимоги підвищити ціни, натомість оголосила про можливі заходи підтримки виробників. Серед них — компенсація логістичних витрат, продовження термінів погашення кредитів і коригування лізингових платежів.
Також чиновники пообіцяли знайти альтернативні маршрути для вивезення зерна. Через обмеження судноплавства в Чорному й Азовському морях використання портів для транспортування врожаю, за даними матеріалу, фактично стало неможливим. Конкретних альтернативних маршрутів поки не представили.
Фермери замислюються над зміною посівів
Серед пропозицій російської адміністрації — скоротити площі під пшеницею та перейти на культури, які легше перевозити й вигідніше продавати. Йдеться, зокрема, про соняшник, ріпак і льон.
Однак через невизначеність із цінами, пальним і транспортуванням кримські аграрії вже ставлять під сумнів доцільність сівби озимих культур, хоча посівна кампанія в регіоні розпочалася.
Проблеми з реалізацією зерна спостерігаються також у сільгоспвиробників на півдні Росії. За даними матеріалу, експортні перевезення Азово-Донським каналом і Керченською протокою суттєво ускладнилися на тлі атак українських безпілотників.
Таким чином, навіть значний урожай не рятує кримських аграріїв від фінансових труднощів. Висока собівартість виробництва, низькі закупівельні ціни та проблеми з транспортуванням створюють ризики для подальшої роботи господарств і можуть вплинути на структуру посівів у наступному сезоні.