Виїхати з окупованих Олешок на підконтрольну Україні територію вдалося навіть людям без документів. Однак для частини маломобільних жителів маршрут із перельотом виявився надто складним, а тим, хто залишився, й далі потрібні їжа, ліки та можливість евакуюватися. Після завершення гуманітарної місії запитання «що далі?» стосується і врятованих, і тих, хто досі в місті. На пресконференції Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розповів, як готували місію, чому людей повертали через Росію та Білорусь і які домовленості ще намагаються напрацювати. Журналісти Кавун.City також були на пресконференції і зібрали головні пояснення Омбудсмана — від умов виїзду до підтримки після повернення.
Дмитро Лубінець під час пресконференції 2 листопада 2026 року
Фото: Кавун.City
Автор: Кавун.City
Одна місія — різні рішення людей
За словами Лубінця, допомога в Олешках мала три напрямки. Одні жителі хотіли виїхати на підконтрольну українському уряду територію. Інші вирішили залишитися вдома й потребували продуктів, води та ліків. Ще частина обрала виїзд на інші тимчасово окуповані території або до Росії — зокрема, пояснювали це наявністю там родичів чи житла.
Кількість людей, які повернулися саме на підконтрольну територію, омбудсман не назвав. Пояснив: сторони домовилися не оприлюднювати розподіл за напрямками виїзду, щоб зберегти можливості для наступних місій і не зводити результат до порівняння чисел.
Серед повернутих, за його словами, був 94-річний чоловік і немовля з батьками. Лубінець заявив, що фільтрації під час місії не проводили, а відсутність документів не стала перешкодою для повернення.
Водночас остаточної відповіді, чи вдалося забрати всіх, хто потребував евакуації, на пресконференції не прозвучало. Омбудсман повідомив, що звернення й списки ще перевіряють, зокрема щодо маломобільних людей. Джерела Кавун.City повідомляють, що залишилось ще чимало людей — і в Олешках, і в громадах поруч.
Додому — з пересадками й чотирма літаками
Шлях із Олешок до підконтрольної території проліг через окупований Крим, Анапу в Росії та Гомель у Білорусі. Для перевезення використали чотири транспортні літаки, далі — автобуси. На кордоні люди пересіли в український транспорт і 31 жовтня прибули на Чернігівщину.
Лубінець пояснив, що маршрут готували за участі Сил оборони, розвідки й СБУ, а також консультувалися з людьми, які раніше виїхали самостійно. Прямий напрямок з Олешок до Херсона, за його словами, не розглядали через лінію фронту та ризики для оборони. Кавун.City пояснює: шлях з Олешок до Херсона напряму можливий через заміновану лінію фронту та Дніпро, тому розмінування цієї території небезпечне для оборони.
Під час евакуації залучили 22 автомобілі швидкої допомоги. Але були люди, яким медики не дозволили їхати погодженим маршрутом: стан здоров’я не давав витримати таку дорогу. На момент пресконференції кілька сімей продовжували шлях до України наземним транспортом.
На зворотній дорозі з Олешок колона також зупинялася біля людей із плакатами «Евакуація». За розповіддю Лубінця, їх забрали після погодження на місці. Однак сама місія була погоджена для Олешок: дороги з інших населених пунктів не були розміновані, тому людей застерігали від самостійних поїздок до міста.
Перетнути кордон — лише початок повернення
За словами омбудсмана, після прибуття всіх спочатку доправили до медичних закладів. Зараз їм допомагають відновлювати документи, оформлювати банківські картки, отримувати необхідні речі й допомогу відповідно до потреб. Надалі потрібні лікування та реабілітація.
Для тих, у кого є близькі на підконтрольній території, організовують можливість дістатися до них. Людям без родичів і власного житла підбирають місця тимчасового проживання.
А от питання довгострокової підтримки залишається відкритим. Відповідаючи на запитання журналіста про життя після перших тижнів допомоги, Лубінець визнав, що системного державного бачення захисту всіх ВПО бракує. За його словами, благодійні фонди та окремі громадяни вже пропонують підтримати сім’ї з Олешок, але потрібні тривалі державні програми для переселенців загалом.
Олешки залишилися без базових умов для життя
Напівзруйновані будинки, відсутність світла, води й опалення, люди, заблоковані у власних оселях, — так Лубінець описав побачене в місті.
Тим, хто залишився, доставили кілька тонн допомоги: продукти, воду, ліки, пальне для генераторів. Для лікарні привезли обладнання та медикаменти. Водночас омбудсман зазначив, що українська сторона не може оцінити якість медичної допомоги в цьому закладі. Кавун.City додаэ: лікарня в Олешках майже повністю зруйнована росіянами і медичного обслугоування там немає, а ліки і медикаменти росіяни не доставляють людям.
На скільки вистачить привезеного, він не уточнив. Перевіреної кількості жителів, які досі перебувають в Олешках, немає; чи залишилися там діти, він також не зміг підтвердити.
Доставляти допомогу не рідше одного разу на місяць — намір, який ще обговорюють. Механізм контролю майбутніх вантажів розробляють. Так само немає оголошеної дати наступної евакуації, хоча, за словами Лубінця, після успішного виїзду першої групи з’явилися нові охочі повернутися на підконтрольну територію.
Під час режиму тиші з моргу лікарні вивезли тіла загиблих, а в Олешках і поблизу збирали тіла цивільних та військових. Омбудсман повідомив про домовленість повернути через механізм репатріації тіла тих, чиї рідні живуть на підконтрольній території. Конкретних строків не назвав.
Що Лубінець сказав про тишу й російську техніку
За озвученими омбудсманом даними, режим тиші діяв із 03:00 27 жовтня до 22:59 1 листопада за київським часом. Він заявив, що сторони виконали погоджені зобов’язання.
Журналісти окремо запитали про повідомлення щодо переміщення російських сил і техніки під час місії. За словами Лубінця, заборону на стягування та переміщення техніки прописали в документі.
Оприлюднене відео він пояснив так: техніка з червоними хрестами працювала на розмінуванні під контролем української сторони й потім повернулася на попередні місця. Омбудсман повідомив, що переглянув кадри та обговорив їх із відповідальними з українського боку, після чого підтвердив свою заяву про відсутність порушень.
Це пояснення Лубінця щодо показаних кадрів. Окремої незалежної перевірки цих обставин у межах пресконференції не представили.
Переговори, які тривали місяцями
Лубінець розповів, що сотні звернень про гуманітарну катастрофу в Олешках почали надходити наприкінці лютого 2026 року. Перший лист до Міжнародного комітету Червоного Хреста він направив 5 березня. Далі були звернення до інших міжнародних організацій і переговори з російською стороною.
На фінальному етапі ключову роль, за його оцінкою, відіграли Меланія Трамп та її команда. Робочу комунікацію забезпечував Марк Бекман. Особисту присутність українського й російського омбудсманів та журналістів, зокрема американських, Лубінець назвав частиною механізму контролю домовленостей.
Окремо він пояснив підписання документів: кожна сторона підписала свій мовний варіант. За його словами, український текст визначає захоплені Росією українські території як тимчасово окуповані. Омбудсман наголосив, що місія не передбачала політичних угод чи визнання окупації.
Запитання про дипломатичне спілкування з російською уповноваженою Яною Лантратовою він пов’язав із результатом переговорів: за його поясненням, така комунікація потрібна для повернення громадян.
Радіо, монета й 105 домашніх улюбленців
Про те, як люди тримали зв’язок з Україною, на пресконференції нагадали дві речі. Родина Назаренків передала для музею радіоприймач із сонячною панеллю. За словами Лубінця, через українське радіо вони почули про майбутню місію, а потім інформація поширювалася й серед інших жителів.
Радіо, яке подарували Лубінцю
Фото: Скриншот відео Суспільне
Автор: Скриншот відео Суспільне
Інші повернуті подарували омбудсману українську п’ятигривневу монету до сторіччя Акта Злуки УНР і ЗУНР. Як він розповів, люди берегли її в окупації, побоювалися обшуків, але забрали із собою.
Лубінець із подарованою монетою
Фото: Скриншот відео Суспільне
Автор: Скриншот відео Суспільне
Разом із сім’ями повернули 105 домашніх улюбленців, серед них чотирьох папуг. За словами Лубінця, у перші дні допомогу тваринам забезпечувала UAnimals.
Однак евакуювати притулок із приблизно 70 тваринами, без яких відмовилася їхати його опікунка, під час цієї місії не вдалося. Омбудсман пояснив це обмеженими транспортними можливостями й повідомив, що питання порушили перед російською стороною. Рішення на момент пресконференції ще очікували.
Чи можуть такі місії повторитися
Лубінець повідомив про пропозицію поширити цей досвід на інші населені пункти, передусім Херсонщини. Згадав шість населених пунктів Олешківської громади, але не назвав їх і не оголосив строків нових місій.
Ще один заявлений крок — створення на базі Офісу омбудсмана Центру повернення цивільних громадян України. Він має працювати зі зверненнями про людей на окупованих територіях і цивільних у російських місцях утримання, допомагати з поверненням та подальшим супроводом.
Після появи некоректних повідомлень уже під час пресконференції Лубінець окремо уточнив: центр створює українська інституція разом із партнерами, які долучаться до підтримки, а не спільно з Росією. Дати запуску та порядку звернення до нового центру поки не оголосили.
Джерело: “Кавун.City”
Новину створено за матеріалами сайту “Кавун.City” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Кавун.City”.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.