Формула примирення «вибачаємо і просимо вибачення», яка мала допомогти подолати травми спільного минулого, виявилася асиметричною: Варшава прочитала її так, що Україна мусить постійно виправдовуватися. Про це заявив історик, кандидат історичних наук і президент БФ «Літопис УПА» Микола Посівнич.
За його словами, через відсутність проактивної української політики пам’яті Польща з стратегічного «адвоката України» перетворилася на «суворого прокурора». Тепер вона застосовує адміністративні важелі, зокрема візові заборони в Шенгенській зоні проти українських дослідників.
Чому так сталося
Посівнич нагадав, що Польща після відновлення незалежності системно проводила політику національної пам’яті, а в Україні такого поняття фактично не було. За Віктора Ющенка воно обмежилося переважно темою Голодомору.
«Якщо б Україна провела поняття люстрації, поняття історичної реконструкції, і тоді б не було наших питань, — зазначив історик. — На жаль, ми вдалися до такої термінології, що просимо вибачення і вибачаємо. Це було інтерпретовано польською стороною так, що українці є «німцями» і мають вину перед поляками, а поляки — нація-жертва, і українці повинні перепросити».
Рівноправний діалог
Для подолання цієї асиметрії, вважає Посівнич, історичні дискусії слід вивести в ширший регіональний формат, зокрема в трикутник Україна — Польща — Литва. Рівноправний діалог можливий лише за умови, що Польща публічно визнає окупацію ЗУНР у міжвоєнний період, а також пацифікації та колонізацію західноукраїнських земель.
«Поляки не визнають окупацію Західноукраїнської Народної Республіки, а це причинно-наслідкові зв’язки. Події 1943 року слід розглядати в контексті всієї міжвоєнної політики Польщі», — наголосив науковець.
«Казус Шеремети»
Окремо історик звернувся до заборони в’їзду для депутата Львівської облради Святослава Шеремети, якому Польща закрила доступ до Шенгенської зони на п’ять років. На думку Посівнича, це публічна демонстрація того, що чекає на тих, хто захищає українську пам’ять і героїв. «Святослав Петрович, крім того, що він політик, займається питаннями національної пам’яті», — підкреслив він.
Що ще обговорили
Під час дискусії «Право на власну пам’ять: національна ідентичність, діалог із сусідами та російський чинник» експерти проаналізували причини загострення українсько-польських відносин. Учасники говорили про правову легітимність рішень місцевих рад щодо вшанування борців за незалежність, неприпустимість шенгенських заборон для українських науковців і економічні стимули польського протекціонізму. Серед них боротьба за 76 мільярдів євро аграрних субсидій ЄС на тлі торговельного профіциту Польщі з Україною в 8,7 мільярда євро.
У засіданні взяли участь Святослав Шеремета, Юрій Гончаренко, Роман Матис, Тарас Радь і модератор Валерій Майданюк. Організатори: Український безпековий клуб і ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду Ганса Зайделя в Україні та Дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA.