15 листопада в соцмережах з’явилося нове відео: 15-хвилинне звернення людини, яка називає себе Єгором Буркіним, «Мексиканцем» із записів НАБУ у справі «Карфаген». Це вже не розмова з блогером, а власний текст із вимогами: до журналістів, правоохоронців, співробітників СБУ і президента. У звернення вставлено запис телефонної розмови й обіцянку нових «зливів».

Коротко для тих, хто не стежив. 4 листопада НАБУ і САП оприлюднили нові матеріали операції «Карфаген» — із записами розмов, у яких ідеться про прикриття злочинного угруповання посадовцями правоохоронних органів. Увечері 13 листопада блогер Василь Тимошенко опублікував на YouTube інтерв’ю на дві з половиною години зі співрозмовником, який назвався Буркіним; у кадрі його немає, є лише голос. Як це інтерв’ю розходилося першу добу, ми розібрали в попередній статті; її передрукував «Детектор медіа».

Ця стаття — продовження того розбору. Ми стежимо за розвитком цієї історії й вважаємо її важливою. Нас цікавить не сам співрозмовник і не те, чи правдиві його закиди — це справа слідства. Нас цікавить інформаційна безпека і безпека країни загалом: хто і як поширює ці матеріали, кому вони адресовані, хто несе їх за кордон і як це впливає на ситуацію в Україні.

Ситуація розвивається, цифри змінюються. Дані моніторингу в цій статті — від 00:00 15 листопада до 07:45 16 листопада; лічильники переглядів і поширень ми зняли з самих майданчиків 16 листопада о 10:13–10:15. Час скрізь київський. Деякі дописи на момент читання можуть уже не відкриватися або бути видаленими. Статтю підготовлено за матеріалами оперативної аналітичної довідки дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA.

Головне

  • Нового інтерв’ю немає — є звернення. 15 хвилин 33 секунди, голос за кадром, запис розмови з «Павлом», обіцянка нових записів. Василь Тимошенко заявив, що політичних інтерв’ю більше не записуватиме.
  • Особу досі не підтверджено. Нове відео нічого до цього не додає: запис розмови з «Павлом» доказом не є.
  • Звернення має адресатів і вимоги. Журналістам — «розбирайте об’єктивно, інакше шах і мат». Правоохоронцям — «влада скоро зміниться». Співробітникам СБУ — заклик свідчити про тиск керівництва.
  • Стартувало з малих майданчиків і розійшлося серіями. Відео з акаунтів SPILNO за день потрапило в 39 Facebook-груп, де разом 1,21 млн учасників; у 21 групу — за 2 хвилини 20 секунд.
  • Великі Telegram-канали звернення не взяли. Критичний коментар до нього зібрав уп’ятеро більше переглядів, ніж копія самого звернення на YouTube.
  • Тема загалом спадає, а фокус зміщується. За 15 листопада публікацій на 55% менше, ніж 14-го. Менше говорять про Олега Татарова, більше — про СБУ, генерала Сергія Дуку і його заставу.
  • Назовні тему несуть rt німецькою і Марта Гавришко англійською. rt de дав дві статті на 22 адресах-дзеркалах кожну; Марта Гавришко написала сім дописів у X.

Чи це справді Єгор Буркін

Підтверджень цього ми досі не маємо. Василь Тимошенко доказів, що голос належить Буркіну, не навів — на це звертає увагу й «Детектор медіа». НАБУ, за повідомленням Espreso з посиланням на «Інтерфакс-Україна», інтерв’ю не коментує. У новому відео автор каже, що інтерв’ю давав саме він, а не штучний інтелект, і додає запис розмови з чоловіком на ім’я Павло. Але запис розмови двох голосів, про які невідомо, кому вони належать, нічого не підтверджує: ні особи автора, ні його слів.

Головна причина сумнівів — відсутність відео. У першому інтерв’ю на запитання, чому розмова йде без картинки, співрозмовник відповів, що перебуває в міжнародному розшуку, а в кадр може потрапити щось таке, за чим за допомогою штучного інтелекту встановлять його місцезнаходження, — навіть випадково, у відображенні. Це пояснення не витримує критики. Відео можна записати в закритій кімнаті, на тлі голої стіни, без вікон і предметів, і встановити місце за таким кадром неможливо. Натомість згенерувати сам лише голос простіше, ніж голос разом із зображенням: у відео сліди генерації помітити значно легше.

Ми не стверджуємо, що голос згенеровано, і не виключаємо, що це справді Єгор Буркін. Звук ніхто не досліджував; відповідь може дати лише фоноскопічне порівняння із записами НАБУ. Тому далі ми пишемо «автор звернення» або «співрозмовник», а його твердження подаємо як твердження і не оцінюємо.

Що вийшло за дві доби

Найраніша публікація звернення в наших даних — 15 листопада о 06:23: майданчик SPILNO виклав відео в X, у Facebook і в Telegram з текстом про те, що Буркін «почав публікувати компромат на інших фігурантів справи». О 15:20 повну копію виклав YouTube-канал FAKEOFF. Де звернення з’явилося вперше, ми не встановили: обидва майданчики подають його вже як готовий матеріал.

Рис. 1. Хронологія 13–16 листопада: звернення, його копії та відповіді на нього.
Рис. 1. Хронологія 13–16 листопада: звернення, його копії та відповіді на нього.

Того ж дня з’явилася й відповідь. Політтехнолог Олексій Голобуцький назвав головною думкою цих публікацій заклик «розігнати» всі силові, правові й антикорупційні органи; його коментар дали Telegram-канали «Реальна Війна» і «УС: Україна, новини», сайти Politeka, «Фокус» і «Телеграф». Увечері «Гордон» повідомив, що Василь Тимошенко після хвилі критики більше не записуватиме політичних інтерв’ю. Зранку 16 листопада нове відео розібрав в ефірі Espreso.

Суперечка медійників

Окремо триває суперечка в журналістському цеху: «Детектор медіа» зібрав її учасників. Головна редакторка «Бабеля» Катерина Коберник розкритикувала те, що слова аноніма переказують як новину без перевірки; редакторка відділу політики ZN.UA Інна Ведернікова написала, що мотиви співрозмовника не скасовують розслідування НАБУ, і закликала розрізняти те, що відбувається в Україні, і те, чого хоче росія. Журналістка Ірина Ромалійська вважає, що особу слід було підтвердити через третіх осіб, а розмову подавати як розбір із застереженнями. Раніше кілька журналістів розповіли, що інтерв’ю пропонували і їм.

Зміст звернення: шість адресатів

Звернення побудоване як низка послань. Автор каже, що кампанію проти нього запустив «офіс Татарова», а тих, хто називає інтерв’ю інформаційною операцією, — «проофісними». Далі він по черзі звертається до шести аудиторій.

Рис. 2. Кому адресоване звернення і що це означає. Слова автора подано в перекладі з російської та в переказі.
Рис. 2. Кому адресоване звернення і що це означає. Слова автора подано в перекладі з російської та в переказі.

Із сьомої по десяту хвилину звучить запис телефонної розмови з «Павлом», якого автор називає підлеглим фігурантів справи. На записі йдеться про фальшиві євро, голограми, Гонконг і про постачання в Україну вибухівки C4. Хто говорить, коли і звідки цей запис — не підтверджено.

Що нового проти інтерв’ю від 13 листопада. Змінилася форма: це вже не відповіді на запитання, а вимоги й погрози. З’явився політичний прогноз — «влада скоро зміниться». З’явилися перші «докази»: документи на автомобілі й аудіозапис, і натяк, що запис не єдиний. З’явилася й відповідь на версію про інформаційну операцію: мовляв, теми війни він не чіпав, говорив лише про СБУ і правоохоронну систему.

У дописі SPILNO сказано, що разом з аудіо оприлюднено частину криптогаманців та інші документи. Де саме їх викладено, допис не вказує, і цього першоджерела ми не знайшли.

Звідки стартувало: що таке SPILNO і FAKEOFF

SPILNO називає себе «українським громадським онлайн медіапорталом». Це сайт spilno.org, на якому, як сказано на сторінці про проєкт, автори реєструються і публікують матеріали самостійно, на громадських засадах. Аудиторія в соцмережах невелика: акаунт у X — 1 892 читачі, сторінка у Facebook — 6,3 тисячі, Telegram-канал — 63 підписники. Зміст каналу в ці дні — короткі тексти про корупцію, суди, закупівлі й кримінальні справи, які виходять пачками по кілька дописів за кілька хвилин. Про цю історію SPILNO за 14–15 листопада опублікував вісім текстів, продублювавши їх у X, Facebook і Telegram.

FAKEOFF описує себе як «некомерційний волонтерський проект»; YouTube-канал створено 2015 року, він має 29,6 тисячі підписників і публікує переважно російськомовні відео проти кремлівської пропаганди. Обидва проєкти пов’язані: матеріали на fakeoff.org підписує той самий автор, якого зазначено в службових даних сторінки про SPILNO і чию книжку презентує YouTube-канал SPILNO.

Рис. 3. Перегляди звернення на майданчиках SPILNO і FAKEOFF проти їхніх звичних показників.
Рис. 3. Перегляди звернення на майданчиках SPILNO і FAKEOFF проти їхніх звичних показників.

Для цих майданчиків звернення стало винятковою подією. Попереднє відео SPILNO про Буркіна у Facebook зібрало 641 перегляд, відео зі зверненням — 58 тисяч. Останні відео FAKEOFF мали від кількох десятків до 2,3 тисячі переглядів, копія звернення — 80,8 тисячі. Звідки обидва майданчики взяли запис, вони не пояснюють. Ми не стверджуємо, що вони пов’язані з автором звернення: ми фіксуємо, що саме через них воно пішло в широкий обіг.

Як розходиться звернення

У нашому моніторингу за добу з лишком — 78 публікацій про звернення від 74 джерел: три дописи (два — SPILNO, один — блогера Мирослава Олешка) і 75 їхніх поширень. У Facebook — 51 публікація, в X — 27. Це небагато на тлі 2 212 публікацій теми за той самий час. Але моніторинг бачить лише публічні поширення, і лічильники самих майданчиків більші.

Рис. 4. Публікації про звернення за годинами, 15 листопада 06:00 — 16 листопада 07:45.
Рис. 4. Публікації про звернення за годинами, 15 листопада 06:00 — 16 листопада 07:45.
  • Відео SPILNO у Facebook: допис має 409 поширень, 176 коментарів і 58 тисяч переглядів за лічильником Facebook на 10:13 16 листопада; у моніторингу — 48 поширень, тобто приблизно кожне восьме.
  • Допис SPILNO в X: 159 репостів, 448 вподобань, 32,5 тисячі переглядів; у моніторингу — 21 репост. Серед 25 акаунтів, які поширили чи прокоментували дописи про звернення в X, 24 — з України.
  • Копія на YouTube: 80,8 тисячі переглядів за 19 годин.
  • Допис Мирослава Олешка в X — «Нові плівки Хімпрому»: 8,4 тисячі переглядів і 40 репостів на момент фіксації. Олешко — блогер, якому СБУ 2023 року повідомила про підозру у перешкоджанні діяльності ЗСУ; він перебуває за кордоном.

Ознаки узгодженості

Відео SPILNO потрапляло у Facebook-групи не поступово, а серіями: кілька груп, а то й десятки, за лічені хвилини. Таких серій за 15 листопада чотири.

Рис. 5. Чотири серії поширень відео SPILNO у Facebook-групах 15 листопада. Посилання на дописи в групах — у тексті нижче.
Рис. 5. Чотири серії поширень відео SPILNO у Facebook-групах 15 листопада. Посилання на дописи в групах — у тексті нижче.

Ще в семи групах відео з’явилося поодинці, в одній із них — у коментарі: "УКРАЇНА-ІНФО" (89,5 тис.); Дніпродзержинськ – Кам'янське (50,8 тис.); Ukraine-Russian war (42,7 тис.); Безпечна Київщина (19,3 тис.); НІ ПОЛІЦЕЙСЬКОМУ СВАВІЛЛЮ (13,8 тис.); Громадський Рух пенсіонерів силових відомств України (8 тис.); Вільний Український Світ (4,4 тис.). Разом — 39 груп, у яких 1,21 мільйона учасників. У дужках скрізь — кількість учасників; назва групи нічого не каже про її власників і учасників.

У найбільшій серії між дописами минає від 2 до 18 секунд. Так поширює один користувач або програма, а не два десятки людей незалежно одне від одного. Групи при цьому різні: обласні новинні (Луцьк, Тернопіль, Хмельницький, Чернівці, Івано-Франківськ, Ужгород, Житомир, Львів, Кропивницький), антикорупційні, політичні. Хто саме робив ці поширення, дані не показують.

Є ще дві ознаки. П’ять із цих 25 акаунтів у даних нашого моніторингу позначені як такі, що раніше поширювали дезінформацію; таку саму позначку має акаунт Мирослава Олешка. А от російських джерел і джерел, пов’язаних із російською державою, серед 78 публікацій про звернення немає. Тобто маємо ознаки посіву в українському сегменті Facebook, але не маємо ознак участі російських державних майданчиків у поширенні саме цього відео.

Хто взяв звернення і хто не взяв

Великі українські Telegram-канали звернення не дали. Ми перевірили вручну «Труху», INSIDER UA, «Лачен пише», «НОВИНУ», УНІАН, ТСН, STERNENKO, «Українську правду» і «Цензор.НЕТ»: від вечора 14 листопада до ранку 16-го відео чи його переказу там немає. У першу добу після інтерв’ю було інакше: тоді його підхопили і агрегатори, і медіа.

Рис. 6. Перегляди звернення і відповідей на нього; Telegram-канали, які звернення не дали.
Рис. 6. Перегляди звернення і відповідей на нього; Telegram-канали, які звернення не дали.

Натомість два великі канали дали критику. «Реальна Війна» (1,54 млн підписників) і «УС: Україна, новини» (1,4 млн) з різницею 50 хвилин опублікували коментар Олексія Голобуцького; разом ці два дописи мають 395 тисяч переглядів. Це вп’ятеро більше, ніж копія звернення на YouTube. Ще 289 тисяч переглядів зібрав стрім блогера Дениса Єлісевича про інтерв’ю і тиск на Тимошенка.

Офіційної відповіді на звернення немає. НАБУ інтерв’ю не коментує; реакції САП, СБУ й Офісу президента на нове відео в наших даних немає. Порожнє місце заповнюють блогери й політтехнологи.

Загальна картина: хвиля спадає, фокус зміщується

Тема загалом іде на спад. 14 листопада наш моніторинг зафіксував 4 700 публікацій про «Хімпром» і справу «Карфаген», 15 листопада — 2 094, на 55% менше. Нового піку звернення не дало: найактивніша година 15 листопада — 163 публікації проти 455 напередодні.

Рис. 7. Публікації теми за годинами, 14–16 листопада.
Рис. 7. Публікації теми за годинами, 14–16 листопада.

Змінилося те, про що говорять. Частка публікацій, де згадано генерала СБУ Сергія Дуку, зросла з 39% до 45%, його заставу — з 14% до 23%, фсб і російські спецслужби — з 13% до 23%. Олега Татарова згадують рідше: 34% проти 40%. Удвічі впала частка згадок про журналіста Дениса Бігуса. Застережень щодо особи співрозмовника теж поменшало — з 20% до 15%: що далі, то частіше його слова переказують без «якщо».

Рис. 8. Кого і що згадують у публікаціях теми: 14 листопада і 15–16 листопада.
Рис. 8. Кого і що згадують у публікаціях теми: 14 листопада і 15–16 листопада.

Найбільший текст цих двох діб — не звернення, а допис у Facebook про тих, хто «закликає до критичного мислення»: 99 публікацій. Далі йдуть допис із версією, що співрозмовник пішов на інтерв’ю вже після початку співпраці з НАБУ і САП (87), російськомовний текст Аркадія Бабченка (80), саме звернення (78), допис про Олега Татарова (74), допис «Це не скандал. Це капітуляція!» (44) і допис із запитанням про керівника СБУ (44). Власників особистих сторінок ми не називаємо, а правдивості цих текстів не оцінюємо.

Рис. 9. Найбільші тексти 15–16 листопада: дописи з передруками і поширення.
Рис. 9. Найбільші тексти 15–16 листопада: дописи з передруками і поширення.

Назовні: rt de і Марта Гавришко

російський сегмент тему тиражує, але слабше, ніж першої доби: 322 публікації 14 листопада і 103 — 15-го. Нового звернення російські джерела станом на ранок 16 листопада не взяли. Вони працюють із самим інтерв’ю і подають його зовнішній аудиторії як доказ того, що Україна — «держава-картель».

rt de: дві статті на 44 адресах

Німецька редакція rt за дві доби дала дві статті про справу. Перша вийшла 15 листопада о 15:56 — про «мережу кришування» шахрайських колцентрів, друга — 16 листопада о 07:45 під заголовком «Карфаген має бути зруйнований». Кожна з’явилася одночасно на 22 адресах-дзеркалах — копіях сайту під різними доменами. Мережа сайтів pravda, про яку ми писали в попередній статті, навпаки, майже замовкла: 101 публікація 14 листопада і лише сім — 15-го. На російські джерела посилань не ставимо; перелік публікацій може бути наданий за запитом.

Рис. 10. rt de, російський сегмент, мережа pravda та публікації іноземними мовами.
Рис. 10. rt de, російський сегмент, мережа pravda та публікації іноземними мовами.

Іноземними мовами за 15–16 листопада вийшло 95 публікацій. Найбільше англійською — 60. Чеською — 18: один допис за день дев’ять разів поширили в чеських і словацьких Facebook-групах, із них п’ять разів — за одну хвилину.

Марта Гавришко: сім дописів англійською

Найпомітніше англомовне джерело теми — історикиня Марта Гавришко. 14 листопада між 13:47 і 15:50 вона опублікувала в X шість дописів про інтерв’ю, сьомий — 16 листопада о 00:34; кожен продубльовано у Facebook. Найбільший — допис про гроші, які, за словами співрозмовника, колцентри платили силовикам: 237 репостів, 537 вподобань і 19,6 тисячі переглядів на 10:15 16 листопада. У нашому моніторингу — 81 поширення її дописів, зокрема акаунтами GEROMAN (337 тисяч читачів) і Patrick Henningsen (218 тисяч).

Рис. 11. Дописи Марти Гавришко про «Мексиканця» в X.
Рис. 11. Дописи Марти Гавришко про «Мексиканця» в X.

Тон цих дописів — саркастичний, висновки — узагальнені. Серед формул: «Zelensky and his corrupt circle of friends» і «Welcome to Ukraine’s Very Own Mafia State». В останньому дописі вона пише, що PR-команда президента «гасить скандал». Про нове звернення Гавришко станом на ранок 16 листопада не писала.

Хто така Марта Гавришко

Марта Гавришко народилася 1984 року в Миколаєві на Львівщині. Закінчила історичний факультет Львівського університету імені Івана Франка, захистила кандидатську дисертацію і з 2009 року працювала в Інституті українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України у Львові (біографічна довідка). Досліджувала Другу світову війну, Голокост, сексуальне насильство під час воєн, жіночу історію та український націоналістичний рух; була запрошеною дослідницею Меморіального музею Голокосту у США, Яд Вашем і Віденського інституту Візенталя. На початку повномасштабного вторгнення виїхала за кордон. Тепер вона запрошена викладачка Центру досліджень Голокосту і геноцидів Університету Кларка у США.

Після виїзду її публічна позиція змінилася. У колонках та інтерв’ю для західних видань і в дописах у X вона пише про «неонацизм» в українському війську та символіку дивізії «Галичина», а українську мобілізацію описує як примус, що лягає на бідних. У липні 2026 року британський UnHerd опублікував її статтю про те, чому українська ліберальна інтелігенція, на її думку, виправдовує примусову мобілізацію. Ці тексти й дописи регулярно переказують російські державні медіа — з формулою «украинский историк»; про це докладно писало «Еспресо.Захід».

У січні 2025 року її внесли до бази «Миротворця». У липні 2025-го інститут її звільнив; за даними міжнародної Мережі занепокоєних істориків — із формулюванням про відсутність на робочому місці. Група західних науковців тоді опублікувала відкритий лист на її захист, у якому йдеться про погрози їй і її дитині. Історик Вахтанг Кіпіані у відповідь звинуватив її в маніпуляціях; реакцію в Україні описав «Главком». Проєкт Vatnik Soup, який досліджує дезінформацію, у січні 2026 року присвятив їй окремий випуск і стверджує, що вона поширює антиукраїнські та прокремлівські наративи.

Доказів зв’язку Марти Гавришко з російськими структурами у відкритих джерелах немає, і ми цього не стверджуємо. Але, на думку аналітиків InfoLight.UA, сьогодні це джерело, яке системно б’є по двох темах — мобілізації та українській національній пам’яті й ідентичності — і чиї тексти стабільно стають сировиною для російської пропаганди. Львівська історикиня з американською академічною посадою для західного читача звучить переконливіше за будь-який російський канал. Тому її дописи ми відстежуємо окремо.

Актори

Рис. 12. Хто почав, хто підсилив, хто несе назовні, хто відповідає і хто мовчить.
Рис. 12. Хто почав, хто підсилив, хто несе назовні, хто відповідає і хто мовчить.

Картина станом на ранок 16 листопада така. Почав автор звернення — або той, хто діє від його імені. Підсилили два малі пов’язані майданчики й серії поширень у Facebook-групах. Назовні тему несуть rt de і Марта Гавришко. Відповідають політтехнолог, кілька медіа і журналісти у власній суперечці. Державні органи, яких звернення стосується безпосередньо, мовчать.

П’ять інформаційних загроз

Ми оцінюємо не правдивість сказаного, а те, як сказане можуть використати проти України.

Рис. 13. Інформаційні загрози, їхній рівень і напрям. Оцінка InfoLight.UA.
Рис. 13. Інформаційні загрози, їхній рівень і напрям. Оцінка InfoLight.UA.
  • Заклик до співробітників СБУ і прогноз «влада скоро зміниться». Це спроба розколоти спецслужбу під час війни й переконати правоохоронців, що нинішні накази виконувати небезпечно. Рівень високий, зростає.
  • «Держава-картель» для зовнішньої аудиторії. Тему подають як доказ того, що Україна — «мафіозна держава», якій не варто допомагати. Рівень високий, не росте.
  • Тиск на журналістів і блогерів. Критиків заздалегідь названо «проофісними», а за «необ’єктивний» розбір обіцяно «шах і мат». Рівень середній, зростає.
  • Неперевірений запис подають як доказ. Розмова про вибухівку й фальшиві євро розходиться без застережень, а застережень щодо особи автора стає менше. Рівень середній, зростає.
  • Самозарахування до союзників НАБУ, САП і США. Людина в розшуку оголошує себе партнером слідства — і цим робить мішенню самі антикорупційні органи. Рівень середній, не росте.

За чим ми стежимо далі

  • Обіцяні записи, гаманці й документи; чи з’явиться першоджерело — власний майданчик автора звернення.
  • Реакції НАБУ і САП, СБУ, Офісу президента, названих у зверненні людей; будь-яка заява про особу й голос співрозмовника.
  • Чи візьмуть звернення великі Telegram-канали й телебачення.
  • Нові серії поширень у тих самих Facebook-групах.
  • Чи з’являться теза «влада скоро зміниться» і сюжет про вибухівку в російських джерелах.
  • Нові дописи Марти Гавришко та інших англомовних акаунтів і те, хто їх підхоплює.

Як ми рахували

Дані — з постійного відстеження відкритих джерел, яке веде дослідницько-аналітична група InfoLight.UA. За 12–16 листопада в темі — 8 458 унікальних публікацій (дублі прибрано за адресою допису). Публікаціями про звернення ми вважаємо дописи SPILNO і Мирослава Олешка з відео та всі їхні поширення: 72 репости і три коментарі з посиланням на ці дописи. Власні дописи й поширення рахуємо окремо. Моніторинг бачить лише публічні поширення у Facebook, тому поруч наводимо лічильники самих майданчиків із часом, коли їх знято. Дані Telegram надходять із запізненням: за 15–16 листопада їх майже немає, тому великі канали ми перевірили вручну. Перегляди з моніторингу — це значення на момент фіксації, через одну-кілька годин після публікації.

Автоматизована система моніторингу може помилятися в окремих записах. Наші висновки описують поширення інформації і не є звинуваченням на чиюсь адресу. Твердження автора звернення про хабарі, записи й названих людей ми не перевіряли і не оцінюємо.

Головне зображення: колаж.

Автор: Олексій Сердюков

Поділіться своєю думкою

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *