Колективні втрати кримськотатарського народу внаслідок російської окупації мають бути визнані та враховані в міжнародних механізмах відшкодування. Для цього необхідно доповнити чинні механізми репарацій окремими інструментами фіксації та оцінювання шкоди, завданої корінним народам.
Про це, як повідомляє Укрінформ, заявила менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ) Зарема Барієва під час Конференції ООН зі зміни клімату COP-31. Виступ відбувся в Українському павільйоні на панельній дискусії «Відшкодування шкоди довкіллю після війни: міжнародні прецеденти та перспективи компенсаційних вимог України».
За словами Барієвої, як представниця організації корінного народу, яка єдина в Україні має статус спостерігача при COP, вона наголосила на необхідності врахування колективної шкоди кримським татарам у міжнародних механізмах компенсації.
«Адже справедливе відновлення Криму неможливе без відновлення колективних прав його корінного народу», — написала правозахисниця у Facebook.
Екологічні втрати Криму документують дистанційно
Під час виступу Барієва звернула увагу, що відсутність фізичного доступу до окупованого Криму не повинна перешкоджати фіксації завданої довкіллю шкоди. Кримськотатарський ресурсний центр системно документує порушення за допомогою супутникового моніторингу, відкритих даних і свідчень.
Правозахисниця представила результати аналітичного звіту КРЦ, який у лютому 2025 року надіслали до ООН. У ньому йдеться про втрати біорізноманіття півострова внаслідок російського будівництва, військових навчань і виснаження природних ресурсів.
Окремо вона звернула увагу на те, що в Реєстрі збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), наразі немає механізму для фіксації шкоди колективним правам кримськотатарського народу внаслідок окупації з 2014 року.
За словами Барієвої, чинний мандат Реєстру охоплює шкоду, завдану з 24 лютого 2022 року. Через це значна частина втрат, яких Крим зазнав від початку російської окупації у 2014 році до повномасштабного вторгнення, залишається поза його часовими межами. Крім того, у структурі Реєстру немає окремого механізму комплексного врахування колективних втрат корінних народів.
Чому екологічна шкода є колективною втратою
Барієва наголосила, що наслідки окупації для кримських татар не обмежуються знищенням екосистем, забрудненням води чи втратою природних ресурсів.
Для корінного народу земля, вода та природні ландшафти є невіддільною частиною ідентичності, історії та традиційного господарювання. Окупація позбавляє кримських татар доступу до природних ресурсів, можливості управляти своєю територією та зберігати культурні практики.
Саме тому, на думку правозахисниці, така шкода потребує окремого визнання та оцінювання.
Вона також закликала доповнити систему RD4U спеціальним механізмом для врахування колективних втрат корінних народів, розробити науково обґрунтовану методологію їх оцінювання та забезпечити безпосередню участь представників корінних народів у процесах відновлення.
«Ми маємо документувати не лише те, що Росія знищила в Криму, а й те, чого внаслідок окупації був позбавлений кримськотатарський народ», — підсумувала представниця КРЦ.

