Російські пропагандистські структури запустили новий інструмент інформаційної війни — псевдофактчекерський сайт, який позиціонує себе як незалежний ресурс для перевірки фактів. Насправді, за даними українських аналітичних центрів, цей сайт займається поширенням дезінформації, маскуючи фейки під виглядом «спростувань». Зокрема, ресурс активно «спростовує» підтверджені докази військових злочинів РФ, заперечуючи обстріли цивільної інфраструктури, називаючи їх «інсценованими».
Центр протидії дезінформації при РНБО повідомляє, що сайт створено з метою легітимізації вигідних Кремлю наративів через псевдонаукові матеріали, маніпулятивну інфографіку та фальшиві експертні оцінки. На думку фахівців, ресурс має чітко виражене завдання — формувати хибну уяву про неупередженість та об’єктивність, орієнтуючись передусім на іноземну аудиторію. Таким чином Москва намагається впливати на громадську думку у країнах ЄС та Північної Америки, дискредитуючи достовірні джерела інформації.
Окремі публікації сайту прямо копіюють пропагандистські тези російських державних ЗМІ, однак подаються в іншому форматі — з використанням термінів, характерних для журналістських розслідувань та фактчекінгової діяльності. Таким чином досягається ефект «виправдання» сумнівних тверджень — аудиторії пропонуються «спростування», засновані на викривленому або вибірковому трактуванні фактів.
Крім того, у мережі активізувалася ботоферма «Матрьошка», яка займається фальсифікацією медіаконтенту. Йдеться про створення сайтів-клонів західних видань, зокрема The National та The Independent, де публікуються фейкові матеріали, спрямовані на дискредитацію вищого керівництва України. Так, у фальшивій новині стверджується, що президент Володимир Зеленський «готовий особисто благати Путіна зупинити війну», що прямо суперечить позиції Києва щодо недопущення переговорів на умовах агресора.
За даними Центру протидії дезінформації, публікації такого типу масово розповсюджуються через соцмережі Х, BlueSky, а також месенджери, зокрема Telegram. Ціль — вплинути на інформаційне поле перед спробами міжнародних переговорів, демонструючи уявну «неадекватність» української влади та «неконструктивність» її позицій.
Експерти з кібербезпеки застерігають: наявність сайтів з ознаками фактчекінгу не гарантує достовірності поширюваної ними інформації. Критерії, які варто враховувати — відкритість фінансування, зв’язки з міжнародними фактчекінговими ініціативами, участь у мережах на кшталт Poynter або IFCN.
Фахівці радять уважно перевіряти джерела, звіряти інформацію з кількома незалежними каналами та користуватись перевіреними платформами з підтвердженою репутацією. Зокрема, у випадку сумнівів щодо достовірності новини — звертатися до офіційних сайтів міжнародних ЗМІ, баз фактчекінгу, або безпосередньо до першоджерел.
Ми продовжуємо досліджувати діяльність підозрілих інформаційних ресурсів, пов’язаних із РФ, та стежимо за їхнім впливом на українське та міжнародне інформаційне середовище.
Залишити відповідь