12 листопада в Українському кризовому медіацентрі відбулася друга частина публічної дискусії в межах круглого столу «Проблеми економічного розвитку України 2025–2030 та моделі адаптації до кадрового дефіциту». Захід, організований Українським безпековим клубом у партнерстві з ГО «Фонд сприяння демократії» та за підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні, об’єднав експертне середовище для обговорення стратегічних напрямів економічної трансформації держави, зокрема податкової політики, інституційних змін та демографічних викликів.
У межах обговорення з аналітичною доповіддю виступив професор економіки Роман Шеремета (PhD) — президент American University Kyiv та викладач Case Western Reserve University (США).
Його доповідь охопила шість базових напрямів: роль держави, податки, підтримку оборонного сектору, боротьбу з корупцією, демографічні виклики та повернення українців з-за кордону. Кожен із цих блоків, за словами економіста, вимагає не часткових рішень, а системної трансформації.
Обмеження ролі держави на користь приватної ініціативи
На думку Шеремети, ефективне економічне зростання в Україні стримується надмірною роллю держави у ключових галузях. Регуляторні бар’єри, централізоване управління активами та слабка конкуренція знижують продуктивність.
«Українська економіка надто зарегульована. Потрібно зменшити обсяг функцій держави й активніше залучати приватний сектор, зокрема у стратегічних сферах, таких як оборона», — зазначив він.
Професор переконаний, що держава має зосередитися на забезпеченні базових функцій — оборони, правопорядку, гарантування прав власності, — тоді як підприємницький сектор повинен стати основним рушієм економіки. Це дозволить не лише підвищити ефективність, а й знизити ризики корупційних зловживань.
Податкова система: спрощення, єдність правил і зменшення стимулів до тінізації
Шеремета акцентував, що поточна податкова система в Україні є фрагментованою, складною та непередбачуваною. Наявність спеціальних режимів і численних винятків створює нерівність між платниками податків та заохочує тіньові механізми.
«Податкова система має бути простою, зрозумілою і однаковою для всіх. Це усуне стимули для тінізації», — вважає економіст.
Він підкреслив, що спрощення системи дозволить зменшити витрати на адміністрування, підвищити добровільну податкову дисципліну та створити стабільні умови для інвестування. Окремо було зазначено важливість відмови від ситуативних пільг, які лише підсилюють недовіру до правил гри.
Оборонна економіка: державний попит як інструмент стимулювання
Україна, за словами Шеремети, не може ігнорувати потреби оборонного сектору, але підхід до його підтримки має бути економічно обґрунтованим. Він закликав уникати практики прямих дотацій або субсидій, які рідко є ефективними.
«Доцільно застосовувати механізми попиту, наприклад, державні замовлення чи гарантії викупу продукції, а не пряме фінансування», — зазначив він.
Ринкове стимулювання через пільгове кредитування, гарантії збуту та прогнозовані довгострокові контракти, на його думку, здатні залучити до сектора більшу кількість ефективних приватних виробників. Це також мінімізує адміністративне втручання та зменшує ймовірність нецільового використання коштів.
Корупція як наслідок викривленої системи стимулів
Професор підкреслив, що проблема корупції в Україні має інституційне, а не суто моральне підґрунтя. Люди порушують правила там, де це вигідно і не несе реальних наслідків.
«Якщо порушення не має реальних наслідків, люди обирають його як вигідну опцію. Умови мають бути такими, щоб чесна поведінка ставала більш вигідною», — наголосив він.
Успішна антикорупційна стратегія, за словами Шеремети, має ґрунтуватися на підвищенні ймовірності викриття, невідворотності покарання та відсутності привілеїв. Окремо він звернув увагу на необхідність змін у правовому середовищі, яке нині не дає належної гарантії справедливості.
Демографічна криза: економіка, цінності та ідентичність
Оцінюючи демографічну ситуацію в Україні, Шеремета зауважив, що зниження народжуваності — це не лише результат економічних труднощів. Багато країн із високим рівнем доходу мають схожі проблеми.
«У країнах із високим рівнем доходу народжуваність зазвичай знижується. Тому державна політика повинна враховувати й нематеріальні чинники», — зазначив він.
Він вважає, що розв’язання демографічного питання можливе лише за умови комплексного підходу: економічна підтримка родин має поєднуватися з розвитком освіти, збереженням культурної ідентичності, просуванням сімейних цінностей. За його словами, вплив ідентичності та цінностей часто має не менше значення, ніж фінансова мотивація.
Повернення українців: стратегія замість декларацій
Шеремета порушив тему репатріації українців, які виїхали після початку повномасштабної війни. Він наголосив, що Україна повинна мати не лише наміри, а чітку стратегію щодо повернення громадян.
«Якщо плану немає, навіть виділені ресурси можуть бути витрачені неефективно», — зауважив економіст.
На його думку, держава повинна мати аналітичну основу для такого плану: знати, хто саме може повернутися, що їм потрібно для повернення, які інструменти впливу є дієвими. До розробки відповідної політики доцільно залучати дослідницькі установи, аналітичні центри та інструменти штучного інтелекту.
Системність і стратегія як передумова змін
Роман Шеремета підкреслив необхідність цілісного, логічного і послідовного підходу до вирішення ключових проблем економічного та соціального розвитку України. На його переконання, точкові реформи не дадуть очікуваного ефекту без системного бачення, що спирається на аналітику, дослідження та довгострокове планування.
Залишити відповідь