Трансформація релігійного ландшафту України під час повномасштабної війни демонструє стійку тенденцію до консолідації суспільства навколо національних інституцій. Зниження впливу релігійних структур, пов’язаних із країною-агресором, та зміцнення позицій Православної церкви України (ПЦУ) переводить релігійний чинник із площини свободи совісті у сферу державної безпеки.
Ці висновки ґрунтуються на результатах масштабного всеукраїнського опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» https://www.ratinggroup.ua/news/religion-ua-may2026 та оприлюдненого 3 червня 2026 року під час експертної дискусії «Оцінка релігійної ситуації в Україні» https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/4127998-prezentacia-vseukrainskogo-opituvanna-ocinka-religijnoi-situacii-v-ukraini.html , що відбулася в інформаційному агентстві «Укрінформ». Дискусія засвідчила концептуальний зсув у суспільній свідомості: релігійна сфера остаточно трансформувалася на критичний вимір національної стійкості.
Базою для аналізу стали дані, що демонструють високий рівень суспільної консолідації – ПЦУ та її предстоятель Митрополит Епіфаній сьогодні користуються значною довірою українського суспільства, репрезентуючи модерну та демократичну інституцію.
Соціологічні показники: суспільство обирає українське
За результатами досліджень, релігійна ідентичність громадян зазнає суттєвих змін. Наразі 26% опитаних ідентифікують себе як «просто православні», підкреслюючи поступовий відхід від традиційних церковних інституцій. Водночас 22% громадян чітко відносять себе до ПЦУ, яка утримує лідируючі позиції за рівнем довіри серед усіх конфесій. Натомість частка вірян УПЦ знизилася до історичного мінімуму – всього 10%.
Суспільство демонструє стійкий консенсус щодо обмеження впливу держави-агресора: 80% українців підтримують розрив будь-яких зв’язків з рпц. Національна ідентичність проявляється і в щоденних практиках – 70% громадян виступають за українську мову богослужінь, а 51% населення вже перейшли на святкування Різдва 25 грудня.
“51% опитаних нами вказали, що святкують Різдво 25 грудня, ще 21% вказали, що святкують і 25 грудня, і 7 січня. 18% вказали, що святкують саме 7 січня. Знову ж таки, як на мене, оскільки досить недавно був запроваджений цей календар, як на мене, прекрасні показники підтримки цього рішення”, – зауважив соціолог Олексій Антипович.
Безпековий вимір та протидія гібридним загрозам
Сьогодні релігійний простір розглядається як один із напрямів протидії гібридним загрозам. Агентурні мережі рпц та її філії використовуються ворогом для збору інформації та ідеологічного впливу. У цих умовах експерти звертають увагу на ризики самоусунення місцевої влади від правового врегулювання конфліктів навколо переходу релігійних громад, що консервує напругу на місцях. Держава в умовах війни змушена діяти системно та рішуче, забезпечуючи безпековий контур.
“І так само, як українська держава, знаходячи в situation умовного не авіаносця, навіть не есмінця, ну такого озброєного, але якогось поменше корабля, який опинився в шторм далеко від берега в потребі ремонтуватися і ще й відстрілюватись одночасно. І при цьому тримати курс і розуміти, куди формувати цей курс в умовах, коли половина з засобів вже ушкоджена для його визначення”, – таку думку висловив політолог Олег Саакян.
Аби мінімізувати залишкові радянські практики та вплив московського патріархату, необхідно модернізувати державно-церковні відносини, впроваджуючи прозорі європейські механізми взаємодії.
“Рано чи пізно Україна має знайти ефективний механізм, який дозволить громадянам самостійно спрямовувати частину своїх податків на підтримку українських церков. За основу можна взять румунську модель, яку я вважаю цікавою та ефективною, або інший перевірений європейський досвід. Ми маємо забезпечити право громадян України безпосередньо, не пожертвою, а в один клік, відсотком своїх податків підтримувати наші українські церкви чи нові школи”, – зазначив народний депутат Микита Потураєв.
Висновок редакції infolight.ua
Українська церква еволюціонувала у надійного партнера держави у питаннях національної безпеки та розбудови суспільної стійкості. Відторгнення російських впливів, перехід до прозорих механізмів співпраці та гуртування українців навколо власних релігійних структур доводять: повернення до колишньої орбіти впливу рпц та кремля є неможливим. Державницький підхід у релігійній сфері стає запорукою інституційної стабільності та захисту національної ідентичності.
Залишити відповідь