Зміна процесу мобілізації та реформа військової служби – без перебільшення найнагальніша проблема української держави. Адже якщо сьогодні не знайти достатньої кількості мотивованих захисників, будь-які розмови про вибори чи відбудовчі проєкти будуть марними. Але все, що державі потрібно для життєвоважливої реформи, – дослухатися до думки фахівців.
Масштаби кризи
На жаль, у 2026 році ситуація для України у війні за незалежність складається не настільки оптимістично, як видавалося три роки тому. Ворог просувається на фронті, американська допомога під питанням, Європа перелякана і слабка, влада втрачає авторитет через корупційні скандали, а в тилу дедалі частіше ставлять питання про несправедливість нашої оборонної війни!
З початку війни на військових ТЦК нападали 272 рази, четверо військовослужбовців убито. За останній рік частота збройного спротиву мобілізації зросла, а приклад того, що можна вдарити ножем чи вистрелити у працівника ТЦК, коли до вас підійшли перевірити документи, стає заразним. Без перебільшення, в Україні вже траплялися осередки антимобілізаційних повстань, і є загроза їх переростання у масові. Це означає поразку у війні з усіма наслідками російської окупації: втратою державності, винищенням мови та культури і навіть новий голодомор – масове катування голодом українських військовополонених росіянами є промовистим фактом реальності такого сценарію.
Наші проблеми величезні, але не нездоланні. Ми не єдина у світі країна, котра бореться проти більшого ворога. В історії і в сучасності достатньо прикладів, коли менша країна перемагала в десятки разів сильнішу імперію, а Давид перемагав Голіафа.
Ключ до успіху – в ефективності організації нашого суспільства та в мотивації армії. Правильні реформи, конструктивні зміни, надія військовослужбовців на краще дозволять не лише посилити ЗСУ, але й відновити дух добровольців зразка 2022 року. Нам немає на кого сподіватися, окрім як на власну армію. Реформа мобілізації армії – ключ до нашої стійкості та міцності оборони.
Що показало дослідження?
Дослідницько-аналітична група Infolight.Ua провела дослідження серед майже тисячі респондентів(810 заповнених анкет) щодо найбільших проблем мобілізації. Було проаналізовано повідомлення орієнтовно 150 чатів і спільнот, у яких обговорюють теми мобілізації та взаємодії з ТЦК, зокрема так звані спільноти «ухилянтів». Прозондовано настрої понад 300 Facebook-груп українців за кордоном, зокрема об’єднання біженців і проведено близько 100 глибинних інтерв’ю.
Результати дослідження аналітиків Infolight.Ua показують, що однією з ключових причин, які ускладнюють ефективне доукомплектування Сил оборони України, залишається відсутність чітко визначених термінів військової служби. Для значної частини громадян саме ця невизначеність, а не лише небезпека участі в бойових діях, стає вирішальним стримуючим чинником. У підсумку вона породжує відчуття «шляху без повернення» та зменшує готовність вступати до війська навіть серед людей із високою мотивацією. Серед інших причин – корупція в ТЦК, страх перед недобросовісними командирами, невпевненість у допомозі держави після каліцтва, страх смерті і тд.
Відповіддю на найгострішу проблему української держави – провал мобілізації, брак мотивованих військових, бусифікацію, є реформа військової служби та запровадження справедливої ротаційної моделі.
Ротація як умова збереження армії
Аналітики Infolight.Ua наголошують, що ротаційна військова служба перестала бути питанням зручності чи абстрактної соціальної справедливості. Вона безпосередньо визначає рівень боєздатності, психологічний стан військовослужбовців і стійкість підрозділів на передовій.
За висновками дослідників, ротація не зводиться до відпустки чи короткої перерви. Це критично важливий механізм відновлення боєздатності, який дає змогу зберігати професійне ядро армії та скорочувати втрати, не лише фізичні, а й психологічні.
Голова Центру політичних студій «Доктрина» Ярослав Божко «Ротаційна модель — це не лише військове рішення. Це спосіб знизити рівень когнітивного тиску, який сьогодні використовується проти українського суспільства»
Математика справедливості: теорія ігор як основа реформи
Одним із методів, застосованих у дослідженні, стало використання теорії ігор, або теорії раціонального вибору, для моделювання поведінки військовозобов’язаних. У межах чинної системи, зазначається в роботі, ухилення від служби часто є раціональним рішенням через високі ризики та відсутність визначених строків перебування у війську.
“Натомість за умови запровадження фіксованого циклу, наприклад 12 місяців служби і 18 місяців відпочинку в цивільному житті, раціональним вибором стає добровільна служба з чітким розумінням дати повернення та гарантованого періоду відновлення», – зазначає Юрій Гончаренко.
За словами Гончаренка, при запровадженні справедливіших умов 58 % громадян, готових долучитися до Сил оборони України, серед тих, хто не зміг стати на облік, і залишаються поза системою через проблеми з додатком «Резерв+».
Такий підхід, підкреслюється в дослідженні, змінює саму логіку взаємодії між державою і громадянами, від примусу до зрозумілих і прогнозованих правил, за яких військова служба сприймається як визначений етап життя, а не як постійна невизначеність.
Реформа мобілізації – запорука порятунку країни
Нинішня ситуація з військовою службою нагадує змагання з бігу, де одна група бігунів виснажена до межі і не знає, скільки ще мусять бігти. А інші не беруть участі у забігу через недовіру, підсилену ворожою пропагандою.
Ротаційна модель пропонує розподіл сил команди, почерговість та поетапність участі у забігу. Кожен знає свою чергу, свій час на дистанції та свій час на відпочинок, що дозволяє команді підтримувати тривалий марафон, рівномірно і справедливо розподіливши ресурси.
На основі досвіду воюючих демократій та унікальності української ситуації створено модель ротаційної служби, яка дозволить посилити обороноздатність країни, відновити справедливість в суспільстві і зберегти українську державу та націю.
У запропонованій реформі ключовим є принцип «служи або допомагай силам оборони», що передбачає справедливіший розподіл воєнного навантаження між усім мобілізаційним ресурсом держави. За оцінками авторів дослідження, його чисельність становить 4–4,5 млн осіб. У разі запровадження ротаційної моделі до служби потенційно можуть долучитися навіть ті громадяни, які нині уникають взаємодії з ТЦК.
«Ми пропонуємо модель оборонної демократії, у якій кожен, хто фізично здатний, проходить службу за чергою. Це дозволяє зробити обмеження, пов’язані з війною, пропорційними. Ті, хто пішов на фронт у 2022 році, вже мають право на відпочинок», – зазначив дослідницько-аналітичної групи Infolight.Ua Юрій Гончаренко.
Запропонована модель розглядає ротаційну службу як домовленість між державою і громадянином. Вона передбачає:
- • чітко визначений строк служби та гарантований період відновлення після нього;
- • черговість і передбачуваність для сімей і роботодавців;
- • регулярні ротації та право на демобілізацію як системну норму.
Ротаційна модель – це коли держава намагається зробити так, щоб військовий не сидів безперервно 3–4 роки в окопі, а періодично отримував нормальний відпочинок, навчання і можливість відновити сили.
Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова, відзначив роботу команди ГО Фонд сприяння демократії та Дослідницько-аналітичної групи Infolight.Ua, як одну з небагатьох спроб системно й науково підійти до питання справедливої мобілізації, що є важливою частиною формування національної стійкості. Ротаційна модель – це не технічне рішення, а елемент довгострокової безпекової політики держави в умовах постійної загрози з боку росії – вважає експерт.
При цьому експерт наголосив, що запровадження нових моделей підготовки та ротаційної системи, належить до рішень, які держава має ухвалювати без зволікань, оскільки відсутність зрозумілих правил лише поглиблює внутрішню напругу та вразливість суспільства.
Аналітики Infolight.Ua наголошують, що ротаційна військова служба є критично важливим елементом стійкості української армії. Її ефективність залежить не лише від ресурсів, а й від політичної волі, управлінських рішень і чесного діалогу з суспільством. Ротація має стати системною, прогнозованою і зрозумілою. Лише за цієї умови Україна зможе зберегти боєздатну армію в умовах затяжної війни, суверенітет і не втратити довіру тих, хто вже не перший рік тримає фронт.
Публікацію створено ГО «Фонд сприяння демократії» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання, в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Фонд сприяння демократії» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Залишити відповідь