Російська пропаганда системно використовує релігійну тематику як інструмент інформаційної війни проти України. Одним із ключових наративів Кремля залишається твердження про нібито «переслідування православних» та утиски вірян, передусім структур Московського патріархату. Ці заяви не мають нічого спільного з реальністю, але активно поширюються для дискредитації України на міжнародній арені.
Фейк про «масове святкування Різдва 7 січня»
Особливо інтенсивно такі маніпуляції активізуються напередодні релігійних свят, коли емоційний фон у суспільстві стає вразливішим. Про це повідомляють Детектор медіа та Центр протидії дезінформації.
Одним із показових прикладів стала інформаційна атака навколо теми Різдва. Російські телеграм-канали поширили відео богослужіння в одному з українських храмів. Жіночий голос за кадром стверджує, що нібито це відео знято для СБУ, оскільки 7 січня «люди прийшли до церкви святкувати радянське Різдво» і є «зрадниками», а 25 грудня службу нібито “ніхто не відвідував”. Такими примітивними маніпуляціями пропагандисти намагалися показати, що ця зйомка нібито доводить масове святкування Різдва 7 січня та «провал» переходу України на нову дату 25 грудня.
Насправді це відверта маніпуляція. Оригінальне відео було зняте на Різдво 25 грудня 2024 року в одному з київських храмів і вперше опубліковане в TikTok ще 26 грудня. Пропагандисти додали напис «зрадники» та наклали іншу аудіодоріжку, повністю спотворивши сенс запису.
Таким чином російська пропаганда намагається створити ілюзію масового спротиву календарній реформі та посіяти внутрішній конфлікт в українському суспільстві.
У липні 2023 року Верховна Рада ухвалила закон, яким 25 грудня стало офіційною датою святкування Різдва й Україна почала святкувати його з усім світом, а 7 січня втратило статус державного вихідного. Православна церква України з 1 вересня 2023 року перейшла на новоюліанський календар. Водночас у ПЦУ чітко наголосили, що перехід є добровільним. Частина парафій і монастирів залишилася на старому стилі, і це не є підставою для конфліктів чи звинувачень.
Російська пропаганда свідомо ігнорує цю реальність, просуваючи тезу про «єдино правильний» московський стиль святкування та намагаючись подати Україну як країну, що нібито відступає від православної віри.
«Храми перетворюють на кінотеатри» і «дискотеки в церквах»
Ще один популярний фейк стосується нібито “зневаги до православних святинь в Україні”. Російські телеканали, зокрема «Первый канал», поширювали заяви про перетворення православних храмів в Україні на кінотеатри. Як «доказ» використовували кадри з Чернігова, де в храмі демонстрували документальний фільм.
Насправді ця будівля є частиною Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів давній» і перебуває на реставрації. А захід, який зняли на відео, мав культурний характер і не був пов’язаний із богослужіннями.
Інший фейк стосувався «дискотеки в церкві» у Вінниці. З’ясувалося, що відео було зняте в нічному клубі у Варшаві, розташованому в будівлі етнографічного музею, яка ніколи не була культовою спорудою. Мета таких вкидів очевидна. Сформувати образ України як «безбожної» держави, що нібито зневажає християнські цінності. Москва вже давно просуває абсурдні наративи, про “сатанізм в Україні”, а такі відео мають слугувати підтвердженням для просування на російську і закордонну аудиторію.
Навіщо Кремлю “релігійна карта”?
Скоординовані псевдорелігійні кампанії про “ущємлєнія праваславних” мають давню історію, але новий зміст. Москва прагне дискредитувати Україну в очах західних партнерів, насамперед у консервативних і християнських середовищах. Особливий розрахунок робиться на Республіканську партію США, яка нині є правлячою, і на оточення Дональда Трампа, відоме своїм акцентом на захисті християнських цінностей.
Подібна логіка працює і в Європі. Зокрема в Німеччині – ключовому європейському постачальнику військової допомоги Україні, де при владі перебуває ХДС і ХСС, котра традиційно апелює до християнської етики. Росія намагається сформувати в цих політичних середовищах уявлення про Україну як «ворожу християнству» країну.
Обманута жертва
Нещодавно, посол України у США Ольга Стефанішина була змушена публічно відреагувати на заяви ще однієї жертви російської православної пропаганди в Америці – конгресвумен-республіканки Анни Пауліни Луни про нібито переслідування християн в Україні.
9 січня Анна конгресменка заявила що планує зв’язатися з Ватиканом у відповідь на інформацію “від членів української православної церкви, а також членів їхнього уряду” щодо “переслідування українських православних християн”. “Американські податкові гроші не повинні надходити уряду, який несе відповідальність за переслідування та перешкоджання християнам, які намагаються поклонятися Богу. Ватикан несе відповідальність за інформування міжнародної спільноти про те, що відбувається у світі, зокрема щодо переслідувань християн”, – заявила конгресвумен. А також наголосила, що звернеться до Держдепу після отримання листа від нардепів Олександра Дубінського, Артема Дмитрука і Олександра Куницького, у якому ті заявили, що в Україні”кількість політичних в’язнів вже перевищила 42 тисяч”.
Ольга Стефанішина наголосила, що українське посольство завжди готове оперувати перевіреними фактами, а релігійна свобода в Україні підтверджується існуванням понад 30 тисяч зареєстрованих релігійних організацій. За словами Стефанішиної, звинувачення у переслідуваннях озвучують структури, пов’язані з Москвою, тоді як сотні громад самостійно змінили свою канонічну підпорядкованість у межах закону. Вона підкреслила, що Російська православна церква становить загрозу нацбезпеці України через відкриту підтримку війни. Посол спростувала твердження про «десятки тисяч політичних в’язнів», заявивши, що в Україні їх не існує, а всі обвинувачені мають право на судовий захист. Заяви ж, надіслані до США підозрюваними у держзраді нардепами – Дубінським, дипломат назвала такими, що не витримують елементарної перевірки фактів. На тлі цього вона застерегла, що подібні наративи активно використовує російська пропаганда для тиску на міжнародних партнерів України.
Реальність замість пропаганди
Насправді Україна є релігійно толерантною державою. В нашій країні немає релігійної дискримінації, а свобода віросповідання гарантована законом. Навіть структури Московського патріархату протягом років користувалися в Україні надзвичайно м’яким і толерантним ставленням. І це попри те, що частина представників цієї церковної організації була викрита у співпраці з російськими спецслужбами, виконанні шпигунських і диверсійних завдань та відкритій підтримці держави-агресора. Будь-яка інша країна в умовах війни реагувала б значно жорсткіше.
Релігійні фейки Кремля не мають нічого спільного із захистом віри. Це інструмент політичної війни, спрямований на демонізацію України, підрив довіри західних партнерів і дискредитацію нашої держави в очах християнського світу.
Україна ж залишається відкритою, релігійно плюралістичною країною, яка відстоює свободу совісті навіть у той час, коли проти неї ведеться повномасштабна війна.
Залишити відповідь