Як ветеран Віталій Баличев відкрив у Охтирці магазин із «бойовим» характером
Війна ламає долі, але не завжди ламає людей. Віталій Баличев — ветеран ЗСУ, який пройшов крізь вогонь на Сумщині, Харківщині та Донеччині. Сьогодні він не зі зброєю, а з бізнес-планом у руках розбудовує мирне життя в рідній Охтирці. Його магазин взуття став символом того, що після важкого поранення та протезування життя не просто продовжується — воно набирає нових обертів.
ВІД САПЕРНОЇ ЛОПАТИ ДО ВЛАСНОЇ СПРАВИ
Віталій народився 1988 року в селі Катанське. До війни встиг спробувати себе в різних ролях: служив у правоохоронних органах, працював на будівництві, виховував із дружиною двох синів. Коли ворог прийшов на поріг, він став сапером. Щодня — обличчям до смерті, щохвилини — ризик. Важке поранення у Бахмуті, тривале лікування поставили крапку в його військовій службі, але не в прагненні бути корисним.
— Після лікування я продовжив службу у Запоріжжі. Коли зрозумів, що йду на списання, стало страшно. Як жити далі? Я на протезі, колишня фізична робота вже не під силу, а сім’ю треба годувати. На щастя, моя дружина в складний для мене час була поряд і стала моєю опорою, — згадує Віталій.
ГРАНТ ЯК ДРУГИЙ ШАНС І ПАМ’ЯТЬ ПРО ПОБРАТИМА
Програма державної підтримки ветеранів «Власна справа» стала не просто фінансовим інструментом, а мостом між військовим минулим та мирним майбутнім. Станом на початок 2026 року статистика свідчить про високу зацікавленість захисників у створенні власного бізнесу, хоча шлях до успіху залишається непростим.
Для прифронтової Охтирки, яка вже четвертий рік живе в умовах постійної загрози, поява нового бізнесу — це не лише про торгівлю. Це про повернення економічної активності, робочі місця та відчуття нормальності там, де війна намагається зруйнувати повсякденне життя. Кожна відкрита крамниця — це ще один аргумент на користь того, що місто тримається й відновлюється попри всі виклики.
Вихід підказали бойові побратими. Найбільшу підтримку надав друг Андрій із позивним «Банкір». Саме він переконав Віталія податися на державний грант для ветеранів.
«Андрій до війни був начальником кредитного відділу в банку. Він взяв на себе 80% тієї нудної паперової тяганини, у якій я тоді мало що тямив. Він допомагав мені навіть із передової», — розповідає ветеран.
Отримати грант вдалося з другої спроби. Віталій не опустив руки: він особисто моніторив ринок взуття в Охтирці, шукав нішу. Виявилося, що якісного європейського стоку місту бракує. Разом із консультантом центру зайнятості Костянтином Казанцевим вони вишліфували бізнес-план. Результат — грант на суму до 500 000 гривень та зобов’язання створити два робочі місця.
Ветеранські заявки завжди складніші, бо люди часто недооцінюють себе. У випадку Віталія вирішальним стало те, що він не здався після першої відмови», — зазначає консультант центру зайнятості Костянтин Казанцев.
На жаль, «Банкір» не побачив успіху друга — Андрій загинув за тиждень до відкриття магазину. Тепер цей бізнес для Віталія — ще й жива пам’ять про побратима.
ЧОМУ КАБАН? ЦЕ СИМВОЛІЗМ ТА НАДІЙНІСТЬ
На вивісці магазину красується кабан. Це був позивний Віталія на фронті. Колись фігурки кабанчиків йому надсилали волонтери як оберіг, вони пройшли з ним усі автівки та гарячі точки.
Для покупців цей символ став знаком якості. Кабан асоціюється з незламністю та здатністю пройти крізь будь-які хащі. «Наше взуття таке ж витривале, як цей звір», — такий підтекст заклав власник. І це працює: люди купують не просто черевики, вони купують історію стійкості.
ЩО КАЖУТЬ ВІДВІДУВАЧІ?
Сьогодні в магазині «Чобіток» можна знайти все: від дитячих босоніжок до міцних чоловічих черевиків із Європи. Асортимент величезний — близько 2 500 пар. Основною справою завідує дружина Яна, вона — серце магазину та головний експерт із підбору моделей.
«Зайшла випадково, а вийшла з двома парами для онуків. Дуже приємно, що в місті з’явився такий вибір. А ще приємніше знати, що власник — наш захисник. Тут відчувається чесне ставлення: порадять, допоможуть, ще й знижку зроблять», — ділиться враженнями постійна клієнтка пані Марія.
Родина Баличевих постійно шукає найкращих постачальників, щоб ціна була доступною, а якість — «європейською». Раз на місяць тут влаштовують розпродажі, де знижки сягають 20%.
ВЕТЕРАНСЬКЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО: ЦИФРИ ТА РЕАЛЬНІ ВИКЛИКИ
Загальнонаціональні показники демонструють сталу динаміку: понад 4 000 ветеранських родин по всій Україні вже отримали грантові кошти на розвиток власної справи. Загальна сума інвестицій держави у ветеранський сектор перевищила 2 мільярди гривень. Це дозволило не лише підтримати колишніх військовослужбовців, а й створити близько 3 000 нових робочих місць, що критично важливо для відновлення економіки.
Водночас експерти наголошують: не менш важливою за фінансову підтримку залишається доступна та зрозуміла інформація. Для багатьох ветеранів приклади успішних історій у своїх громадах стають першим кроком до рішення спробувати себе в підприємництві. Саме локальні медіа дедалі частіше виконують роль провідника — пояснюють можливості, показують реальні кейси та знімають страх перед складними процедурами.
Сумська область, попри близькість до кордону та постійні безпекові виклики, залишається в авангарді руху. У регіоні ветеранський компонент грантової програми став одним із найпопулярніших. Лише за останній рік понад 300 ветеранів та їхніх подружжів на Сумщині захистили свої бізнес-плани та отримали фінансування. Найчастіше вони обирають роздрібну торгівлю, сферу побутових послуг та дрібне виробництво.
БАР’ЄРИ НА ШЛЯХУ ДО ГРАНТУ
Микола Данилюк, який працює в Охтирській районній військовій адміністрації й опікується питаннями ветеранів зазначає, що аналіз досвіду отримувачів грантів дозволяє виділити основні «підводні камені», з якими стикаються захисники під час оформлення заявок:
– складність фінансового планування. Найбільше помилок ветерани допускають у розрахунках податкових зобов’язань та прогнозуванні грошових потоків. Оскільки сума гранту має «повернутися» державі у вигляді податків протягом декількох років, неправильний розрахунок рентабельності може призвести до відмови;
– інформаційний вакуум у громадах: ветерани, які мешкають у невеликих селах чи віддалених районах області, часто мають обмежений доступ до професійних консультацій. Більшість дізнається про можливості через «сарафанне радіо» від побратимів, а не через офіційні портали;
– кадровий дефіцит: обов’язкова умова працевлаштування 1-2 найманих працівників часто стає проблемою в деокупованих чи прифронтових громадах, де спостерігається значний відтік працездатного населення тощо
Саме тому, підкреслює Микола Данилюк, досвід Віталія Баличева є показовим: залучення фахівців центрів зайнятості та підтримка побратимів, які мають досвід у фінансах, стають вирішальними факторами успіху. Бізнес-спільнота ветеранів на Сумщині продовжує доводити — навички, здобуті на фронті, як-от рішучість та стресостійкість, ідеально конвертуються в успішне підприємництво.
НЕ ЗУПИНЯТИСЯ НА ДОСЯГНУТОМУ
Для Віталія бізнес — це не лише про гроші. Це про інтеграцію військового досвіду в цивільне життя. Він продовжує підтримувати зв’язок із побратимами, закриває їхні збори та вже планує розширення в інших містах. Крім магазину, він розвиває ще один напрямок — вантажоперевезення по Україні.
— Я зрозумів головне: не важливо, як ти почуваєшся, важливо — чи ти готовий іти вперед», — оптимістично говорить ветеран.
Історія Віталія Баличева — це приклад того, як ветеранський досвід, державна підтримка та ініціатива на місцях формують основу для післявоєнного відновлення вже сьогодні. Такі бізнеси не лише дають роботу й наповнюють бюджети, а й допомагають суспільству по-новому побачити роль ветеранів — як рушіїв змін у мирному житті.
А щодо розширення взуттєвого бізнесу, то тут у пана Віталія теж великі плани, але поки що він їх не озвучує. Але хто знає, може ми свого часу побачимо взуття з торговою маркою від Віталія Баличева?!
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь