Світ входить у фазу, де війни дедалі рідше починаються з танкових колон і ракетних ударів – натомість вони стартують у свідомості людини. Один із найпоказовіших документів у сфері глобальної безпеки – щорічний звіт Міністерства оборони США щодо військової стратегії Китаю – прямо вказує: Пекін системно готується до війни нового типу. Йдеться про так звану когнітивну війну – боротьбу за мислення, емоції та поведінку людей.
Від ракет до нейронів – як змінювався фокус китайської стратегії
Когнітивна війна вже почалася, але не всі це одразу помітили. Віктор Таран – керівник Центру підготовки операторів БПЛА «Крук», наголошує на ключових аспектах проблематики війни нового типу. Аналітичні звіти Пентагону, які готуються десятками найкращих фахівців ще з початку двохтисячних років, дозволяють простежити еволюцію китайської військової доктрини. Спершу увага КНР зосереджувалася на класичних показниках сили – чисельності армії, розвитку флоту, ракетних програм і можливих сценаріях конфлікту довкола Тайваню.
Згодом акценти почали зміщуватися – приблизно з початку другого десятиліття ХХІ століття дедалі більше уваги приділялося кіберпростору, інформаційним операціям і шпигунству. Китай поступово інтегрував цифрові інструменти у військову стратегію, поєднуючи технології, розвідку та пропаганду.
Наступний етап – штучний інтелект і Big Data – тобто великі дані. Вперше згадується штучний інтелект, а також китайська програма «Національна стратегія розвитку ШІ». А кіберпростір і ШІ визнаються пріоритетними сферами військової модернізації Китаю до 2030 року.
Починаючи з 2020-х років активно розвиваються спеціалізовані структури, відповідальні за кібероперації та інформаційне протистояння. Звіти, які моніторять військову активність КНР, містять дані про навчання Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) у сфері інформаційної війни, маніпуляції в соцмережах і зростання ролі Big Data та ШI в ухваленні рішень на полі бою.
Однак справжній злам стався нещодавно – коли у звітах вперше з’явилися згадки про «China Brain Project» і термін «когнітивна війна». Саме це означає перехід від технологічної конкуренції до боротьби за людський розум як головний ресурс.
Експерти з когнітивної війни, опитані для цього звіту, стверджують, що існують докази того, що Китай розробляє і вже застосовує зброю, призначену для впливу на свідомість. Потенційні цілі – як війська і командири армій супротивника, так і все цивільне населення
Китайський мозковий проєкт – наука подвійного призначення
Запущена ще у 2016 році програма дослідження мозку має як цивільні, так і військові цілі. Формально вона спрямована на розвиток нейронаук, однак її потенціал значно ширший – від медичних проривів до створення інструментів контролю над поведінкою.
Серед ключових напрямів – технології інтерфейсу «мозок – комп’ютер». Вони дозволяють людині взаємодіяти з машинами без фізичного контакту – через нейронні сигнали. Уже сьогодні експерименти демонструють можливість керування технікою силою думки.
За даними Пентагону, китайські вчені проводили експерименти з дистанційним управлінням машинами силою думки. Це нова технологія, яка у разі успішного застосування може надати командирам і військовим НВАК оптимізовані мережі командування і контролю, а також можливість максимально ефективно використовувати сучасні системи озброєння й іншу військову техніку для швидших і точніших ударів.
Інший важливий напрям – технології розпізнавання емоцій. Вони дають змогу аналізувати психологічний стан як окремих людей, так і масових аудиторій. У контексті війни це відкриває можливості впливу на моральний дух військ і контроль над цивільним населенням.
Поле бою – свідомість людини
Когнітивна війна відрізняється від традиційних конфліктів тим, що її мета – не фізичне знищення противника, а зміна його поведінки. Замість захоплення територій – вплив на рішення. Замість руйнування інфраструктури – руйнування довіри. Інструменти цієї війни добре знайомі кожному – соціальні мережі, мобільні застосунки, відеоплатформи, алгоритми рекомендацій, віртуальна реальність і штучний інтелект. Саме вони формують інформаційне середовище, в якому людина щодня приймає рішення.
Алгоритми здатні непомітно змінювати пріоритети – підсилювати одні теми, приглушувати інші, створювати емоційні реакції. Генеративний штучний інтелект додає до цього можливість створювати переконливі, але вигадані реальності – новини, образи, події, яких ніколи не існувало.
У такій системі атака відбувається не через кордон – вона відбувається через екран. І її наслідки можуть бути не менш руйнівними, ніж наслідки звичайної війни.
Когнітивна війна вже триває
Ознаки цієї нової форми протистояння вже помітні в різних країнах. Формування політичних настроїв через соціальні платформи, поширення апатії або недовіри до державних інституцій, маніпуляції суспільною думкою – усе це елементи одного процесу.
Особливо вразливими є суспільства, що перебувають у стані війни або політичної нестабільності – тобто якраз Україна. Інформаційні атаки можуть підривати мобілізацію, послаблювати внутрішню єдність, створювати ілюзію безвиході або нав’язувати вигідні противнику сценарії. Все це ми бачимо в наших екранах щодня.
Когнітивна війна не потребує оголошення – вона ведеться постійно. Її складно ідентифікувати, а ще складніше – від неї захиститися, адже її мішенню є не інфраструктура, а мислення людини.
Когнітивна війна – це вже не гіпотеза і не футуристичний сценарій – це вже реальність, яка формується на наших очах. Китай системно інвестує у поєднання нейронаук, штучного інтелекту та інформаційних технологій, створюючи інструменти впливу нового покоління. Головна особливість цієї війни – її непомітність. Людина може навіть не усвідомлювати, що перебуває під впливом, тоді як її рішення вже частково сформовані зовнішніми силами.
Ми вже бачимо результати успішності когнітивної війни. Зокрема, молоді тайванці, які дивляться ТікТок, напрочуд позитивно ставляться до Китаю. Совпадєніє? Не думаємо. А в Україні саме через ТікТок і Телеграм зривається мобілізаційна кампанія, ширяться вірус апатії й заклики до миру на будь-яких умовах. Але кому це вигідно, щоб ми це бачили?
Поле бою когнітивної війни – людська свідомість, а основна зброя – маніпуляції інформацією, емоціями та поведінкою. Битви когнітивної війни точаться не між окопами, а в наших новинних стрічках, відео з ТікТок і рекомендаціях You Tube, де алгоритми штучного інтелекту стають активними учасниками впливу. І якщо раніше головною метою було захопити територію, то тепер – захопити увагу, зламати довіру, стерти межу між правдою й фальшивою реальністю.
Для держав це означає необхідність переосмислення безпеки – захист має охоплювати не лише кордони, а й інформаційний простір і когнітивну сферу. Для суспільства – зростання ролі критичного мислення і медіаграмотності. У новій реальності перемагає не той, хто має більше зброї – а той, хто здатен більше впливати на свідомість. І саме це робить когнітивну війну одним із найнебезпечніших викликів сучасності.
Залишити відповідь