Із чотирирічного полону в межах першого етапу обміну «1000 на 1000», який пройшов 15 травня 2026 року, повернувся в Україну уродженець Тростянця Сумської області Олександр Кириченко.
З перших днів повномасштабного вторгнення він став на захист України. Служив офіцером психологічної служби однієї з військових частин Національної гвардії України. Захищав Маріуполь, проривався із облоги, але потрапив до російського полону, де провів довгих 4 роки…
15 травня в межах першого етапу домовленості про обмін полоненими «1000 на 1000» – в Україну повернулися 205 наших захисників. Серед звільнених воїнів — частина оборонців Маріуполя та «Азовсталі», які перебували у неволі від 2022 року. Серед них і тростянчанин Олександр Кириченко.
- Про звільнення сина з полону я отримала звістку з Координаційного штабу. Спочатку надійшло смс-повідомлення, а потім був телефонний дзвінок, – з великим хвилюванням розповідає мама, Лариса Василівна. – З сином ще не спілкувалася. Сказали, що невдовзі він зателефонує. Нетерпляче чекаю, – каже щаслива мама.
Нестерпно важких довгих чотири роки батьки чекали кожного обміну, раділи за повернення чужих дітей і не втрачали надії, що колись обіймуть і свого живого сина на рідній землі. Збулося.
Про звільнення з російського полону Олександра Кириченка вже повідомила Тростянецька міська рада на офіційному акаунті у фейсбуці: «З великою радістю повідомляємо, що серед звільнених з російського полону — наш земляк, тростянчанин Олександр Юрійович Кириченко — офіцер Національної гвардії України, захисник Маріуполя, який провів у полоні довгих чотири роки. Вітаємо на рідній землі, нашого дорогого Героя!».
Радіють поверненню Олександра і в місцевому Палаці дітей та юнацтва, де працює мама Героя – Лариса Василівна. Її колеги на акаунті ПДЮ в фейсбуці написали: “Ми сприймаємо повернення Олександра Кириченка з подвійною радістю, адже він – випускник нашого закладу: свого часу успішно навчався в туристичному гуртку, був призером обласних змагань, туристом-інструктором… Дякуємо батькам – Юрію Івановичу та Ларисі Василівні, за виховання справжніми патріотами України двох синів – Сергія, військовослужбовця ЗСУ та Олександра – нацгвардійця… Ми чекаємо тебе, Олександре, в стінах рідного Палацу”.
Дякує Олександру і вся Тростянецька громада – за кожен день стійкості, за збережену вірність присязі та за те, що вистояв із побратимами там, де, здавалося, це неможливо. Бо пережиті там роки полону – то часи темряви, випробувань в нелюдських умов. Особливо, коли йдеться про оборонців Маріуполя та бійців Національної гвардії України, які продемонстрували всьому світові безпрецедентну стійкість, мужність та незламність духу.
Джерело: “Тиждень“
Новину створено за матеріалами сайту “Тиждень” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Тиждень“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь