Раніше нам потрібно було платити, щоб переглянути контент. Сьогодні корпорації і соцмережі самі витрачають шалені кошти, щоб ми споживали їхній контент. Що спричинило такий поворот та кому це вигідно?
Битва за нашу увагу
За даними журналу «Форбс», в середньому сучасна людина бачить 6-10 тисяч рекламних повідомлень щодня. І це не рахуючи іншого контенту. Наш мозок фізично не здатен обробити та запам’ятати таку кількість інформації. Реклама набридла користувачам настільки, що в нас розвинулася «банерна сліпота» — люди свідомо та несвідомо ігнорують рекламу.
Водночас в умовах зростання конкуренції за обмежений ресурс – людську увагу – корпорації постійно вдосконалюють інструменти утримання користувачів та вивчення їхньої поведінки. Так з’явилася економіка уваги – компанії змагаються не просто за гаманець користувача, а за максимальне утримання його уваги. Бо чим довше користувач взаємодіє з контентом, тим кращі можливості монетизації для бізнесу.
Втримати користувача будь-якою ціною, навіть на шкоду йому, та максимально чітко зрозуміти уподобання та інтереси для підбору найефективнішої реклами – ось основна мета стрічок соцмереж.
Ці алгоритми стимулюють емоційні реакції, створюють «бульбашки», що відрізати користувача від менші цікавої інформації, детально вивчають його вподобання та поведінку. Адже більше уваги — більше продажів.
Дофамінова петля
Якщо в історії з брендами, які продають товари та послуги, питання привертання уваги до свого бренду лежить більше у площині побутових покупок, то в ситуації з інформаційним товаром все набагато складніше.
Виробники та поширювачі дезінформації навчилися надзвичайно ефективно використовувати ці алгоритми. Передусім, вони створюють фейк, який стосується суспільно важливої теми, прописують його так, щоб він викликам гостру емоційну реакцію користувача (найчастіше – гнів, обурення) та масштабують його поширення. Ви бачите клікбейтний заголовок, читаєте, лайкаєте, коментуєте, алгоритм соцмережі бачить увагу та одразу пропонує схожий контент. Соцмережі використовують механізм «переривчастої винагороди». Кожен лайк, цікаве відео чи обурливий пост викликає викид дофаміну.
А далі – все по колу: ще контент, ваша реакція, реакція алгоритму, ще такий же контент. І все – інформаційна бульбашка готова. І навіть більше – від фейку про змову влади з метою підвищення податків новинна стрічка може помалу привести до світових теорій змови, адептів плоскої Землі та «ченелерів» з Анунаками.
Фейки тепер – це не лише текст, а й діпфейки (підроблені відео чи аудіо), які ідеально «захоплюють» увагу, бо виглядають як реальність. Це робить «інформаційну бульбашку» ще міцнішою.
Пастка дезінформації
В економіці уваги правда завжди програє у швидкості. Правда зазвичай нудна, складна і потребує перевірки. Фейк – яскравий, простий і б’є в емоцію. Брехня завжди встигає облетіти пів світу, поки «правда лише взуває черевики». І навіть якщо в певний момент перестати дивитися такі новини чи відео, через деякий час алгоритм все одно підкидатиме матеріали на цю та схожі теми.
В контексті російсько-української війни наше суспільство стає особливо вразливим. Кількома постановочними відео на ТікТок можна спровокувати на напади на поліцію, співробітників ТЦК, ненависть до влади, до власної держави. І тільки тому, що хтось трохи довше затримав увагу на гнівному відео, що влада краде, а далі потрапив у колесо алгоритму. Алгоритми – це вже не просто математика, а цифрова психологія, яка підсаджує нас на «емоційну голку».
Важливо пам’ятати, що алгоритми запрограмовані на виконання єдиної мети – показати користувачу саме той контент, який найефективніше утримує його увагу. Їх не цікавлять можливі наслідки поширення інформації ні для конкретної людини, ні для суспільства загалом. Власники соцмереж зацікавлені в прибутку і часто не гребують коштами за рекламу від сумнівних рекламодавців.
Цифрова самооборона: практичні поради
Але навіть перед всесильними алгоритмами можна встояти і зберегти ясність розуму та не потрапити в пастки маніпуляторів.
- Правило 20 хвилин: якщо новина викликає лють – не лайкайте і не коментуйте її відразу.
- Чистка стрічки: підписуйтеся на адекватні джерела з іншою точкою зору, щоб «пробивати» бульбашку (але звісно ж – не на російські сайти).
- Вимкнення сповіщень: поверніть собі контроль над тим, коли відкриваєте соцмережу.
- Свідоме ігнорування: найкраща зброя проти клікбейту – не відкривати його.
І пам’ятаємо, що розум та критичне мислення дані людині, щоб розрізняти правду від брехні та уникати маніпулятивності тих, хто вирішив брехню перетворити на бізнес за допомогою алгоритмів.
Залишити відповідь