Поки світ стежить за війною на фронті, Росія продовжує вести не менш агресивну війну в інформаційному просторі. Цього разу пропагандисти вигадали «бійку військових ЗСУ» у Харкові та запустили абсурдну історію про литовських школярів, яких нібито ховають у підвалах через «українські дрони». Обидві історії мають спільну рису: трохи реальності, багато маніпуляцій і повністю вигадані деталі, які повинні викликати емоції та недовіру до України. Ці фейки мають спільну мету: посіяти недовіру до України, дискредитувати українських військових і створити нові приводи для кремлівської істерики навколо країн Балтії.
Фейк про «бійку військових ЗСУ» у Харкові
Російські телеграм-канали почали поширювати повідомлення про нібито бійку між військовослужбовцями 80-ї та 92-ї бригад ЗСУ у Харкові. Для правдоподібності вони навіть використали скриншот новини місцевого медіа KHARKIV TODAY про конфлікт між водіями на дорозі.
У російській версії історія швидко перетворилася на «дорожные войны от боевиков». Пропагандисти вигадали, що чоловіки сперечалися про те, «чий підрозділ крутіший», а потім влаштували бійку за «честь бригади». Проблема лише в одному: жодного підтвердження, що учасники конфлікту були військовими, не існує.
У публікації місцевого медіа йшлося лише про дорожній інцидент між цивільними водіями. Ні поліція, ні журналісти, ні очевидці не повідомляли про приналежність чоловіків до ЗСУ. Вигадка про «бійців 80-ї та 92-ї бригад» з’явилася виключно у проросійських телеграм-каналах, які систематично поширюють дезінформацію.
Це типовий приклад російської пропагандистської тактики: 90% правди і 10% брехні. Реальна подія справді була. Але до неї додали емоційні та скандальні подробиці про ЗСУ, які не мають жодного підтвердження.
Психологічно така схема працює дуже ефективно. Людина вже чула про подібну подію, тому вигадані деталі сприймаються як «інсайд» або прихована правда. Саме так російська пропаганда намагається дискредитувати українських військових, подаючи їх агресивними, неконтрольованими та схильними до насильства. Насправді ж ми маємо класичну інформаційну маніпуляцію без доказів.
«Добрий український дрон» у литовських школах: повністю вигадана історія
Ще один фейк російської пропаганди стосувався Литви і націлений на ширші геополітичні амбіції Москви. Російські ресурси почали поширювати зображення нібито мультфільму, який показували литовським школярам під час повітряної тривоги. У повідомленнях стверджувалося, що дітям пояснювали, ніби українські дрони «випадково залітають» до Литви дорогою до Ленінградської області. Пропагандисти навіть супроводжували це драматичними текстами про дітей у підвалах і «українські безпілотники-камікадзе».
Російська брехня про українські дрони та литовських школярів в укритті
Однак це зображення такого «мультику» має всі ознаки генерації штучним інтелектом. Воно не має підтвердженого джерела, не прив’язане до жодної школи чи освітньої установи, а литовські медіа не підтверджують подібні випадки. Тобто історія про «мультик для дітей» є повністю вигаданою.
Навіщо Кремлю інформаційна підготовка?
Фейк про литовських школярів не виник випадково. Росія останнім часом активно нагнітає інформаційну напругу навколо країн Балтії. Литва, Латвія та Естонія дедалі частіше стають мішенню для російських пропагандистів.
Суть кампанії проста: створити враження, ніби Балтія становить загрозу для Росії або допомагає Україні атакувати російську територію. Для цього використовуються історії про «українські дрони», «русофобію», «агресивні країни НАТО» та «небезпеку для росіян».
Так Кремль формує інформаційне підґрунтя для потенційної ескалації. Російська влада традиційно намагається спочатку створити образ ворога, а вже потім пояснювати свої агресивні дії як «превентивний захист».
Усередині самої Росії така пропаганда працює ще й на мобілізацію населення. Кремль десятиліттями культивував імперські настрої та ненависть до сусідів. Тому будь-яка історія про «русофобську Балтію» або «українську загрозу» стає зручним інструментом для виправдання нової агресії. Щоб остаточно сформувати підґрунтя до ударів по литовських школах, як «розсадниках русофобії».
Такі інформаційні атаки мають одну мету: дискредитувати Україну, виправдати агресивну політику Кремля та підготувати російське суспільство до нових конфліктів. Саме тому критичне мислення та перевірка джерел сьогодні стали не менш важливими, ніж зброя на фронті.
Залишити відповідь