Щосуботи в Охтирці люди виходять із портретами найдорожчих. Тих, хто перебуває у російському полоні. Тих, хто вважається зниклим безвісти. Тих, кого чекають удома роками, місяцями, щодня.
Такі акції вже стали особливо болючою і водночас важливою частиною життя міста. За кожною фотографією — окрема історія. Чиясь мама, дружина, дитина, брат чи батько. Люди стоять із прапорами, світлинами та надією, яку не дозволяють собі втратити.
І ця акція не залишає байдужими земляків. Хтось сигналить із автомобіля, хтось підходить підтримати, сказати кілька теплих слів чи просто мовчки потиснути руку. Для родин військовополонених та зниклих безвісти це дуже важливо. Бо чекати в тиші — найважче.
Організатори та учасники акції просять жителів Охтирки й усієї Сумщини не проходити повз. Коли бачите людей із прапорами та портретами — підтримайте. Посигнальте. Зупиніться. Знайдіть кілька слів підтримки. Навіть маленький жест уваги додає сили тим, хто вже довгий час живе між надією та невідомістю.
Полон і невідомість не мають ставати звичними. Про наших людей потрібно говорити постійно. Адже за сухими словами «зниклий безвісти» чи «військовополонений» — живі люди, яких люблять і чекають удома.
Джерело: “Ворскла1930“
Новину створено за матеріалами сайту “Ворскла1930” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Ворскла1930“.
Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.
Залишити відповідь