На тлі стабілізації ситуації на окремих ділянках фронту Україна намагається розв’язати одну з найскладніших проблем у секторі оборони — нестачу особового складу та виснаження військовослужбовців, які тривалий час перебувають на службі.
Про це йдеться в матеріалі британського видання Financial Times, присвяченому реформі системи комплектування Збройних сил України, передає УНІАН.
За інформацією видання, перший етап реформи зосереджений насамперед на підвищенні ефективності комплектування війська. Зокрема, передбачено розширення можливостей для залучення іноземців до лав Сил оборони, спрощення процедур переведення між підрозділами та створення механізмів для повернення на службу військовослужбовців, які самовільно залишили частини.
Одним із ключових елементів реформи є впровадження нових форматів контрактної служби тривалістю від 10 до 24 місяців. Вони передбачають покращене грошове забезпечення, а також гарантії відпочинку після завершення контракту.
Водночас, як зазначає Financial Times, запропоновані зміни викликали неоднозначну реакцію серед частини військовослужбовців, насамперед тих, хто проходить службу з 2022 року або раніше. Деякі з них вважають, що нововведення недостатньо враховують інтереси військових, які вже тривалий час перебувають на фронті.
Співрозмовники видання також висловлюють сумніви щодо практичної реалізації окремих положень реформи. Зокрема, йдеться про механізми надання відпусток та перспективи часткової демобілізації військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях із перших років російсько-української війни.
Експерти, опитані Financial Times, наголошують, що навіть у разі успішного залучення нових добровольців за допомогою контрактної системи Україна навряд чи зможе повністю відмовитися від мобілізації.
«Самих лише фінансових стимулів недостатньо для переходу виключно на добровільний принцип комплектування. Важливу роль відіграють питання довіри до командування, рівня підготовки, умов проходження служби та безпеки військовослужбовців», — зазначив виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький.
Окремо автори матеріалу звертають увагу на те, що перший етап реформи не охоплює діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Саме ця сфера залишається однією з найбільш суспільно чутливих у контексті мобілізаційних процесів і продовжує викликати активні дискусії в українському суспільстві.
На думку аналітиків, подальші кроки у реформуванні системи комплектування можуть стати одним із ключових факторів забезпечення потреб української армії в особовому складі в умовах тривалої війни.
Залишити відповідь