Україна продовжує реалізовувати військову кампанію, яка дедалі частіше стає предметом аналізу провідних західних експертів. Попри необхідність утримувати багатокілометрову лінію фронту, Сили оборони одночасно завдають ударів по військових і логістичних об’єктах Росії на відстані понад 2500 кілометрів. Такий підхід поступово змінює характер сучасної війни та змушує Москву витрачати дедалі більше ресурсів на захист власної території.
Про це, як повідомляє ТСН, пише The Wall Street Journal.
Стратегія системного виснаження Росії
Видання зазначає, що українські удари спрямовані не лише по передових позиціях окупаційних військ. Під вогнем опиняються системи протиповітряної оборони, склади пального, логістичні вузли, командні пункти, транспортна інфраструктура та об’єкти паливно-енергетичного комплексу. Окремим напрямом залишається ізоляція тимчасово окупованого Криму, який Росія використовує як ключову військову базу.
Аналітики наголошують, що Україна навряд чи здатна повністю знищити військовий потенціал Росії лише власними силами. Водночас систематичне виснаження ресурсів, порушення логістики та створення постійних проблем із забезпеченням можуть суттєво послабити можливості російської армії вести тривалу війну.
Удари по логістиці вже дають результат
Останні атаки по нафтопереробних заводах, нафтових терміналах, насосних станціях, системах ППО та транспортних вузлах уже мають відчутний ефект. За даними видання, навіть у Міністерстві енергетики РФ визнали, що удари по паливно-енергетичній інфраструктурі призвели до перебоїв із постачанням пального в окремих регіонах країни, включно із Сибіром та тимчасово окупованим Кримом.
У результаті Росія стикається з одним із найсерйозніших дефіцитів пального за останні роки. Водночас Крим, який Кремль тривалий час вважав добре захищеним військовим плацдармом, дедалі більше перетворюється на вразливу територію. На півострові фіксують перебої з електропостачанням, проблеми із забезпеченням паливом та відтік населення.
Чим українська тактика відрізняється від воєн минулого
У The Wall Street Journal зазначають, що українська стратегія відрізняється від класичних кампаній стратегічного бомбардування часів Другої світової війни. Якщо тоді союзники використовували тисячі літаків для знищення промислових підприємств, а США блокували економіку Японії ударами по торговельному флоту, то Україна досягає схожого ефекту зовсім іншими засобами.
Через відсутність стратегічної бомбардувальної авіації та великого флоту Сили оборони використовують безпілотники, високоточні ракети, сучасні засоби зв’язку, розвідувальні мережі, спеціальні операції та програмні рішення, що дозволяють швидко адаптуватися до змін на полі бою.
Війна адаптацій: хто швидше пристосовується
Мета такої кампанії полягає не в одному масштабному ударі, а в постійному накопиченні негативного ефекту для противника. Один день — атака по нафтопереробному заводу, наступний — по радарах або складу пального. Така тактика змушує Росію розосереджувати системи ППО, витрачати ресурси на відновлення пошкоджених об’єктів і пояснювати населенню причини виникнення дефіцитів.
Видання називає це «війною адаптацій», у якій перевагу отримує той, хто швидше пристосовується до нових умов. Водночас Росія також змінює власну тактику: удосконалює системи радіоелектронної боротьби, посилює захист важливих об’єктів, нарощує виробництво безпілотників і застосовує нові підходи до використання керованих авіабомб.
Головним питанням, на думку аналітиків, залишається те, чи зможе Москва адаптуватися настільки швидко, щоб компенсувати постійний український тиск, одночасно підтримуючи боєздатність армії на фронті, відновлюючи паливну інфраструктуру та забезпечуючи захист власної території.
Що показує історичний досвід
Експерти наголошують, що історичний досвід свідчить: вирішальним фактором сучасних конфліктів стає не окрема операція чи новий вид озброєння, а здатність постійно виснажувати противника швидше, ніж він може відновлювати свої ресурси.
Попри успіхи України, ситуація залишається складною. Росія продовжує масовані удари по українських містах та інфраструктурі, використовуючи нестачу систем протиповітряної оборони та ракет-перехоплювачів.
Як змінюється головне питання війни
Як підсумовує The Wall Street Journal, за більш ніж три роки повномасштабної війни Україні вдалося змінити саме сприйняття конфлікту. Якщо раніше головним питанням було, чи зможе Україна вистояти під тиском значно потужнішого противника, то тепер дедалі частіше постає інше запитання — чи зможе сама Росія витримати тривалий тиск і високу швидкість адаптації українських Сил оборони.
Залишити відповідь