Російська влада системно переслідує жителів тимчасово окупованого Криму за прояви незгоди з війною проти України, використовуючи для цього так звану статтю про «дискредитацію Збройних сил РФ». Про це йдеться в дослідженні української громадської організації «Регіональний центр прав людини».
Як пише Крим.Реалії, правозахисники проаналізували понад 1,5 тисячі рішень підконтрольних Росії кримських судів, ухвалених у 2022–2025 роках. За їхніми висновками, у Криму сформувалася система придушення свободи слова, яка передбачає переслідування людей за антивоєнні висловлювання, проукраїнську позицію чи навіть символічні прояви підтримки України.
Серед найпоширеніших приводів для притягнення до відповідальності – антивоєнні написи, українська символіка, публічні заяви проти війни, виконання українських пісень або критика президента РФ Володимира Путіна.
За даними дослідження, найбільшу кількість таких справ розглянули підконтрольні РФ Армянський міський суд, Київський районний суд Сімферополя та Джанкойський міський суд. Лише Армянський міський суд ухвалив близько 500 рішень, що становить майже третину всіх проаналізованих справ.
Старша юристка «Регіонального центру прав людини» Ксенія Корнієнко зазначила, що переважна більшість проваджень ініціюється не випадково, а є результатом цілеспрямованої державної політики РФ.
«Це не ізольовані випадки, а політика російської держави з придушення свободи слова та фундаментальних прав людини», – наголосила вона.
Правозахисники також зафіксували численні процесуальні порушення. За словами юриста центру Володимира Вязовцева, окремі справи розглядалися за лічені хвилини, а судові рішення часто не містили конкретного опису дій, за які людей визнавали винними.
Більшість покарань передбачає штрафи від 30 до 50 тисяч російських рублів. Якщо у 2022 році фігурантами таких справ були переважно чоловіки, то згодом кількість жінок, яких переслідують за антивоєнну позицію, суттєво зросла.
Окрему роль у переслідуванні незгодних, за даними дослідження, відіграє телеграм-канал «Крымский СМЕРШ», який публікує персональні дані затриманих, відео їхніх затримань та так звані «покаянні» звернення. Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник наголошує, що такі «вибачення» записуються під тиском силових структур і не можуть вважатися добровільними.
За оцінкою правозахисників, реальна кількість переслідуваних може бути значно більшою, адже далеко не всі випадки стають публічними. Водночас навіть за умов жорсткого контролю мешканці окупованого Криму продовжують демонструвати підтримку Україні.
У «Регіональному центрі прав людини» вважають, що практика застосування статті про «дискредитацію армії РФ» є інструментом політичних репресій, а факти переслідування громадян за проукраїнську позицію можуть розглядатися як злочини проти людяності та мають отримати міжнародно-правову оцінку.
Залишити відповідь