24-річна кримська татарка Лія Газі, яка після окупації Криму була змушена залишити рідний дім, сьогодні представляє Україну та кримськотатарський народ на найвпливовіших міжнародних майданчиках. Після виступу на форумі Youth Democracy Network у Панамі вона готується до нової поїздки — на форум у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, присвячений захисту прав корінних народів.

Ще кілька років тому, каже Лія, вона не могла уявити, що її блог англійською мовою про Крим приведе до виступів перед сотнями людей, серед яких світові політики, правозахисники та лідери демократичних рухів, розповідає Крим.Реалії.

«Здається, тема Криму стала нарешті актуальною», — говорить активістка.

Від вимушеного переселення до міжнародної адвокації

Лія народилася у Криму. Після російської окупації півострова у 2014 році її родина залишила дім і переїхала до Херсона, сподіваючись, що повернення буде швидким. Проте повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році остаточно змінило ці плани.

Нині дівчина живе в Іспанії, де навчається на історичному факультеті університету. Саме вивчення історії, за її словами, допомогло усвідомити, наскільки викривленим є сприйняття Криму та кримських татар у світі.

«Я зрозуміла, що нашу історію століттями писали росіяни. Існує дуже багато міфів та пропаганди щодо історії України і кримських татар. Моє завдання — розвінчувати ці міфи», — говорить вона.

Блог, який почув світ

У 2022 році Лія почала вести англомовний блог про ситуацію в окупованому Криму, репресії проти кримських татар та порушення прав людини.

Її матеріали привернули увагу міжнародних медіа, після чого дівчину почали запрошувати на конференції, форуми та дискусії в різних країнах світу.

Під час своїх виступів Лія розповідає не лише про політичну ситуацію, а й про історію власної родини.

Її прадідуся разом із сім’єю депортували з Криму у 1944 році до Узбекистану. Самій Лії вдруге довелося пережити вимушене вигнання вже після російської окупації півострова.

«Коли я пишу свої виступи, то завжди плачу. Для мене це дуже особиста історія», — зізнається вона.

Крим звучить із найвищих міжнародних трибун

У червні 2026 року Лія стала наймолодшою спікеркою Oslo Freedom Forum — одного з найавторитетніших світових форумів, присвячених боротьбі з авторитаризмом.

За її словами, вона стала першою кримською татаркою, яка виступила на цьому заході.

Серед учасників форуму були світові політики, правозахисники, діячі культури, зокрема американський актор Річард Гір, представники демократичної опозиції Венесуели, Ірану, Китаю та інших країн.

Після виступу багато учасників зізнавалися, що вперше почули історію кримських татар і дізналися про репресії, які тривають в окупованому Криму.

«Багато хто досі сприймає Крим лише як територію. Але коли люди чують історію кримськотатарського народу, вони починають розуміти, що це передусім батьківщина людей», — каже активістка.

«Крим — це не лише політика»

На міжнародних заходах Лія свідомо використовує елементи традиційного кримськотатарського одягу.

Зокрема, на форумі в Осло вона виступала у фесі — традиційному жіночому головному уборі.

За її словами, це дозволяє розповідати світові не лише про окупацію, а й про культуру корінного народу Криму.

«Я хотіла показати, що Крим — це не лише політика, а й багата культура. Багато людей вперше побачили кримськотатарський фес і почали розпитувати про нього», — розповідає Лія.

Вона мріє зібрати повний традиційний кримськотатарський костюм, однак визнає, що поки Крим залишається окупованим, зробити це практично неможливо.

Голос Криму має звучати

Лія переконана, що після завершення війни російський вплив у Європі не зникне, тому Україна повинна ще активніше бути присутньою на міжнародних майданчиках.

На її думку, українці не можуть відмовлятися від участі в міжнародних організаціях лише через присутність там представників Росії.

«Ми маємо говорити голосніше. Росіян у міжнародному просторі багато, тому наш голос має звучати ще сильніше», — наголошує вона.

Активістка каже, що регулярно отримує повідомлення від молодих кримських татар, які залишаються в окупованому Криму. Через ризики переслідування вони не можуть відкрито підтримувати її діяльність, але дякують за боротьбу за права свого народу.

Попри життя у вимушеній еміграції, Лія не полишає головної мети — повернутися до деокупованого Криму.

«Мені легше жити далеко від дому, коли я розумію, що роблю щось важливе для своєї батьківщини. Я хочу й надалі розповідати світу про Крим, говорити з політиками, зі світовими лідерами і доводити, що немає нічого неможливого», — підсумовує вона.

Автор: Пушкарьова Світлана

Залишити відповідь