Російська пропаганда продовжує вести інформаційну війну проти України, регулярно вигадуючи нові фейки, які мають підірвати довіру до української влади, посіяти паніку всередині країни та погіршити відносини України із західними партнерами. Російські пропагандисти одночасно запустили кілька неправдивих історій: про нібито обшуки НАБУ у батьків президента Володимира Зеленського та про вигадані державні заходи, присвячені Українській повстанській армії. Обидві кампанії побудовані за добре знайомим принципом: використання підроблених документів, фейкових відео та маніпуляцій, покликаних викликати сильні емоції й максимально швидко поширитися в соціальних мережах.
Фейк про “11 мільйонів доларів” у батьків Зеленського
Черговою інформаційною атакою російської пропаганди стала історія про нібито обшуки НАБУ в батьків президента Володимира Зеленського.
У проросійських Telegram-каналах та соціальних мережах почали поширювати повідомлення, нібито європейські ЗМІ повідомили про обшуки в Римми та Олександра Зеленських. Автори фейку стверджували, що на банківських рахунках подружжя начебто виявили понад 11 мільйонів доларів, але справу нібито “зам’яли”.
Жодного підтвердження цієї інформації не існує. НАБУ не робило жодних офіційних заяв про такі обшуки чи кримінальні провадження. Поширення фейку почалося із відео, опублікованого в соціальній мережі X (Twitter), яке лише імітувало сюжет інформаційного телеканалу.
Аналіз відео демонструє типові ознаки підробки:
- використано шрифти, які не відповідають оформленню справжніх новин;
- озвучення створене за допомогою штучного інтелекту;
- фотографії взяті з інших публікацій і змонтовані без зв’язку з описаними подіями;
- відсутні будь-які першоджерела чи офіційні повідомлення.
Подібні інформаційні операції давно стали одним із головних інструментів російської пропаганди. Їхня мета – дискредитувати керівництво України як серед українців, так і серед західної аудиторії, створюючи враження масштабної корупції без будь-яких доказів.
Вигадані конкурси та меморіали: як Кремль розпалює історичні суперечки
Другим напрямком інформаційної атаки стало роз’ятрення польсько-української історичної суперечки. Російські пропагандистські ресурси почали поширювати інформацію про нібито відкриття на Волині державного меморіалу Українській повстанській армії на підставі президентського указу. Звісно, пам’ять про загиблих українців на Волині під час польсько-українського конфлікту 1918-1945 років потребує такого меморіалу, але цього наразі не відбулося. Поки що – це лише російський інформаційний вкид.
Перевірка легко спростовує цей фейк. Указ Президента України під номером 579/2026, на який посилалися автори повідомлень, насправді стосується присвоєння спеціального звання генерала поліції Андрію Рубелю. Жодного рішення про відкриття меморіалу УПА цей документ не містить.
Паралельно росіянами поширювався ще один фейк. У мережі з’явилося відео, стилізоване під матеріали платформи UNITED24, у якому стверджувалося, що Міністерство освіти і науки України нібито проводить конкурс дитячих малюнків, присвячений героям УПА.
І хоча конкурс справді важливий, але його наразі не проводили. «я інформація виявилася неправдивою. Такого відео на ресурсах UNITED24 ніколи не публікували.
Сам ролик змонтований із кадрів, що перебувають у відкритому доступі. Зокрема, сцени із дітьми були взяті з відео про візит Президента України Володимира Зеленського та першої леді Олени Зеленської до дітей, які втратили батьків через російську агресію, напередодні Великодня 2026 року. Фейк був створений шляхом поєднання справжніх відеоматеріалів із вигаданими титрами та неправдивими твердженнями.
Подібні інформаційні операції мають чітку мету – максимально загострити історичні суперечки між Україною та Польщею.
Україна вшановує Українську повстанську армію як одну з історичних сил, що боролася за незалежність української держави. Це питання української історичної політики та національної пам’яті. Не зважаючи на те, чи подобаєтсья це Польщі чи іншим колишнім колонізаторам. Адже сусіди України, зокрема Польща, не поспішають узгоджувати з українцями список своїх національних героїв. Зокрема – диктатора Пілсудського, відповідального за злочин пацифікації, чи згаданого у польському гімні Чарнецького, який вихвалявся, що вбив сотні тисяч українців. Польща чомусь хоче виставляти претензії до історії в односторонньому порядку тільки до України.
Водночас наведені повідомлення про нібито державний конкурс чи відкриття меморіалу є саме російськими фейками.
Чому Кремль атакує історичну пам’ять
Дезінформація навколо історичних тем давно стала одним із найефективніших інструментів російської інформаційної війни.
Дослідники інформаційних операцій неодноразово звертали увагу, що Кремль активно використовує болючі сторінки українсько-польської історії для створення взаємної недовіри між двома народами. Найчастіше для цього фабрикуються підроблені документи, вигадані заяви українських посадовців або фальшиві відеоролики.
Мета таких кампаній очевидна.
- По-перше, послабити стратегічне партнерство між Україною та Польщею.
- По-друге, створити враження, що українська влада нібито навмисно провокує історичні конфлікти.
- По-третє, мобілізувати радикальні групи насамперед в Польщі та перетворити історичні дискусії на політичне протистояння.
Водночас важливо розрізняти дві різні речі. Україна має суверенне право самостійно визначати власну політику національної пам’яті та вшановувати діячів і події своєї історії. Це не означає, що будь-яка новина про історичну політику є правдивою. Саме тому кожне резонансне повідомлення потребує перевірки за офіційними джерелами. Саме на відсутності такої перевірки й будується російська дезінформація.
Нові фейки про “11 мільйонів доларів” у батьків Президента України та нібито державні заходи на честь УПА вкотре демонструють, як працює сучасна російська пропаганда. Вона поєднує підроблені відео, неправдиві документи, штучно створені “сенсації” та емоційні теми, щоб дискредитувати українську владу, посіяти недовіру в суспільстві та загострити відносини України з її союзниками.
Саме тому найкращою відповіддю на подібні інформаційні атаки залишається критичне мислення, перевірка джерел і звернення до офіційної інформації. Чим менше суспільство піддається емоційним маніпуляціям, тим менше шансів у пропаганди досягти своєї головної мети – розколоти союзників і послабити Україну.
Залишити відповідь