Після ракетної атаки на Київ у ніч проти 1 серпня, внаслідок якої загинули дев’ятеро людей, питання доступності та готовності укриттів у столиці знову опинилося в центрі уваги. Семеро загиблих перебували на вулиці дорогою до сховища, розташованого менш ніж за 50 метрів від їхнього будинку.
Вибухи тієї ночі пролунали майже одночасно з оголошенням повітряної тривоги, через що частина мешканців не встигла дістатися безпечних місць, розповідає Суспільне.
Проблеми з укриттями кияни фіксують під час кожної масованої атаки. Зокрема, у ніч на 30 червня станції метро, які використовуються як укриття, були переповнені. За даними Київського метрополітену, під землею тоді перебували понад 56 тисяч людей. Частина містян скаржилася на нестачу вільного простору, зокрема через встановлені для ночівлі намети. Поліцейські та працівники метро на окремих станціях попереджали людей, що вільних місць уже практично немає.
Скільки укриттів є у Києві
За даними КМДА, станом на червень 2026 року на офіційному обліку в Києві перебували понад 4300 захисних споруд.
Найнадійнішими вважаються сховища. Значну частину таких об’єктів становлять станції метрополітену. Під час ракетної атаки 30 червня як укриття працювали 46 станцій, де перебували близько 56 тисяч людей. Для порівняння, 10 жовтня 2022 року в київському метро одночасно перебували майже 70 тисяч людей.
Більшість інших захисних споруд столиці — це об’єкти подвійного призначення: підземні паркінги, підвали та приміщення, які у мирний час використовуються бізнесом або для соціальних потреб.
Є також найпростіші укриття. Вони здатні захистити переважно від уламків, однак не гарантують безпеки у разі прямого влучання потужної ракети, зокрема балістичної.
Частину укриттів під час тривог не відкривають
Проблеми стосуються не лише кількості захисних споруд, а й можливості потрапити до них.
Від початку 2026 року фахівці Департаменту муніципальної безпеки КМДА провели понад 600 перевірок укриттів. Під час них виявляли, зокрема, нестачу місць для сидіння, відсутність електроенергії та освітлення, неналежний технічний стан приміщень. Частина укриттів виявилася зачиненою.
Йдеться переважно про споруди подвійного призначення, які орендують приватні підприємці — кафе, ресторани, салони краси та інші заклади. Орендарі таких приміщень зобов’язані забезпечувати доступ людей до укриттів під час повітряної тривоги, однак на практиці ця вимога не завжди виконується.
У КМДА виступають за можливість виселення орендарів, які не відкривають такі приміщення під час атак. Водночас голова профільного комітету Верховної Ради Олег Бондаренко заявляє, що законодавство вже передбачає відповідальність за ненадання доступу до захисних споруд, якщо вони офіційно внесені до відповідного реєстру.
За його словами, за відсутність відкритого доступу, необхідних комунікацій та належного обладнання передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Водночас Бондаренко вважає, що міській владі варто активніше взаємодіяти з бізнесом і домовлятися про використання приміщень як укриттів ще на етапі погодження відповідних проєктів.
Мобільних укриттів у столиці майже немає
Ще одна проблема — відсутність достатньої кількості мобільних укриттів.
У 2025 році районам Києва передбачили 483 млн грн на будівництво 500 таких споруд. Водночас районні державні адміністрації повернули 453 млн грн, а кошти, що залишилися, також не були використані. На 2026 рік окремих бюджетних запитів на мобільні укриття не подавали.
Наразі в Києві є лише одне мобільне укриття — на вулиці Мілютенка, 19 у Деснянському районі.
Мер Києва Віталій Кличко 1 серпня заявив, що кошти на встановлення мобільних укриттів місто виділило, а районні адміністрації мають якомога швидше їх реалізувати.
Водночас ще у 2025 році в КМДА пояснювали відсутність таких споруд іншими причинами. Тоді директор Департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук заявляв, що нормативна база не дозволяла офіційно вводити мобільні укриття в експлуатацію та включати їх до фонду захисних споруд.
У Києві будують нові укриття, але не всі вони доступні
Водночас у столиці триває будівництво нових захисних споруд. Із 2024 року на територіях шкіл та дитячих садків почали споруджувати підземні приміщення з властивостями протирадіаційних укриттів.
Загалом такі споруди планують створити для 44 закладів освіти. За два роки вдалося завершити будівництво дев’яти. Вони мають бути доступними не лише для учнів, а й для місцевих жителів під час повітряної тривоги.
Однак із дев’яти вже збудованих укриттів в експлуатацію здали лише три.
Показовою є ситуація з укриттям під стадіоном ліцею №197 у Святошинському районі. Його будували з початку 2024 року, а розрахована місткість становить до 1280 людей. Споруда вже використовується учнями протягом навчального року, однак місцеві жителі не можуть скористатися нею під час повітряної тривоги, оскільки об’єкт офіційно не введений в експлуатацію.
Мешканці району неодноразово зверталися до міських та районних служб, однак отримували пояснення про необхідність внесення «проєктних змін». При цьому, за їхніми словами, роботи на об’єкті фактично давно не ведуться.
Таким чином, проблема укриттів у Києві залишається комплексною: йдеться не лише про кількість захисних споруд, а й про їхній технічний стан, доступність під час тривоги, швидкість введення нових об’єктів в експлуатацію та здатність міської влади забезпечити реальний доступ людей до безпечних місць під час масованих атак.