У День Незалежності України відзнаки від громади отримали представниця відділу культури Великописарівської громади Тетяна Невесела та справжній герой прикордоння Сергій Подпрятов.

Сергію Михайловичу вручили колар і знак «Почесний громадянин Великописарівської громади». Саме звання він отримав раніше за мужність, стійкість і самовіддану працю під час повномасштабної війни.

Понад рік Сергій Подпрятов разом із командою на громадських засадах відновлював пошкоджені електромережі. Вони повертали світло в оселі великописарівців скрізь, де це було можливо.

Сам Сергій Михайлович наголошує, що ця відзнака належить не лише йому, а й усім учасникам самоорганізованої бригади, які працювали поруч.

— Дякую кожному, хто тоді був поряд і разом зі мною відновлював електромережі. Ми робили спільну справу, допомагали людям, повертали світло в їхні домівки. Декого з наших хлопців уже немає серед нас. Але ми всіх пам’ятаємо і ніколи не забудемо того, що вони зробили для Великої Писарівки, — говорить Сергій Подпрятов.

Сподіваємося, що кожен учасник цієї бригади отримає заслужену подяку. А пам’ять тих, хто відійшов у засвіти, житиме серед земляків.

Відзнака від рідної Великої Писарівки

Голова Великописарівської громади Людмила Бірюкова знає Сергія Подпрятова багато років. Як вона сама говорить, він завжди був голосним, веселим, жартівливим і харизматичним — таким, якого неможливо не помітити. Та під час вручення відзнаки Сергій Михайлович був незвично стриманим.

— Я дивилася в його очі. Вони були сумні. І в цій стриманості, здавалося, було стільки всього пережитого за час повномасштабної війни…

Людмила Бірюкова нагадала, що Сергій багато років працював для людей, забезпечував громаду продуктами. А коли після обстрілів Велика Писарівка залишалася без електроенергії, він разом із командою взявся відновлювати пошкоджені мережі.

— Не тому, що мусив. А тому, що це дім. Як добре, що ми можемо дякувати нашим людям. Потрібно сказати їм, що бачимо, пам’ятаємо і цінуємо. Сергію, дякую тобі за сміливість, небайдужість і світло, яке ти повертав у домівки великописарівців. Ця відзнака справді твоя. І вона — від твоєї Великої Писарівки, — зазначила Людмила Бірюкова.

Тепер Сергій Подпрятов сам став внутрішньо переміщеною особою. Йому, як і багатьом землякам, довелося виїхати з рідного селища, яке російські війська майже повністю зруйнували. Та зроблене Сергієм Михайловичем і його командою люди пам’ятають. Як пам’ятають кожного, хто в найтяжчі часи не залишав земляків самих.

Пісні, що знову зібрали земляків

Цього ж дня відбувся спільний концерт артистів Великописарівської та Комишанської громад. Його змогли переглянути мешканці Будинку ветеранів в Охтирці. Серед них нині проживають двадцять внутрішньо переміщених жителів Великописарівщини.

Для земляків це була не лише зустріч із гарною піснею, а й нагода побачитися, поспілкуватися та згадати рідний край.

На сцені було добре видно, як набирає обертів творчий тандем артистів Великописарівської та Комишанської громад. Керівниця Малопавлівського будинку культури Світлана Лебідь стала однією з організаторок цієї співпраці.

— Великописарівські артистки й артисти — справжні професіонали. З ними легко працювати, готувати номери й виходити на сцену спільним складом. Це обмін досвідом і хороша основа для нових виступів, — говорить Світлана Лебідь.

Перед цим артисти вже виступали разом у Малопавлівському будинку культури. Серед глядачів були й переселенці з Великописарівщини, які зараз живуть у Комишанській та сусідній Грунській громадах.

У планах артистів — і надалі організовувати спільні концерти не лише на території своїх громад, а й долучатися до культурних заходів в інших куточках Сумщини та навіть за її межами. Творчі колективи готові представляти свої громади на різних майданчиках і переконані, що вже мають достатньо досвіду та майстерності для виступів на сценах найвищого рівня.

Велика Писарівка живе у своїх людях

Колись День Незалежності у Великописарівській громаді відзначали зовсім в інших масштабах. Цього дня вшановували десятки людей, які працювали в різних галузях. Відбувалися великі концерти, а Фестиваль борщу збирав земляків і гостей громади.

Війна все змінила. Багатьом довелося залишити свої домівки, а колективам — шукати нові сцени та збирати глядачів уже далеко від Великої Писарівки.

Сергій Подпрятов повертав світло в оселі великописарівців тоді, коли в селищі ще залишалися люди й пошкоджені мережі можна було відновити. Нині великописарівські артисти збираються на нових сценах, виступають разом із друзями з інших громад і повертають землякам світло зустрічей.

Велика Писарівка живе вже не в одному населеному пункті. Вона живе у своїх людях, хоч би де вони тепер перебували.

Попереду — нові зустрічі, виступи й добрі події. Та де б сьогодні не були наші земляки, ми залишаємося разом, підтримуємо одне одного й пам’ятаємо тих, чиї праця та вчинки заслуговують на вдячність.

Олексій ПАСЮГА
Фото Асі Забашти

Джерело: “Ворскла1930


Новину створено за матеріалами сайту Ворскла1930в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту Ворскла1930“.

Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.

Автор: Пушкарьова Світлана

Поділіться своєю думкою

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *