Олександр Марченко із села Товста на Сумщині, якого побратими знають за позивним «Саня Титан», у 49 років вирішив мобілізуватися до Збройних сил України. Нині він служить в артилерійському дивізіоні та захищає прикордонну область від російських атак. Про історію військового розповіло Білопілля.City.

До війська Олександр прийшов після багаторічної роботи у правоохоронній системі. Після строкової служби він працював у Державній службі охорони, а згодом — у спецпідрозділі «Титан», який займався охороною, супроводженням і перевезенням цінних та небезпечних вантажів.

У 2018 році Марченко вийшов на пенсію за вислугою років. Після роботи за кордоном повернувся до рідного села. З початком повномасштабного вторгнення долучився до місцевої територіальної оборони, а у 2023 році допомагав облаштовувати фортифікаційні споруди.

У 49 років обрав військову службу

На початку 2025 року Олександр вирішив безпосередньо стати до лав ЗСУ. Він обрав артилерійський підрозділ і нині виконує бойові завдання на Сумщині.

За час служби військовий отримав грамоту командувача угруповання військ «Північ» та медаль «Захиснику України» від Міністерства оборони.

Одним із найнебезпечніших епізодів для Марченка став бій у квітні 2026 року. Російські військові виявили позицію української гармати та почали її атакувати, зокрема FPV-дронами. Один із безпілотників переслідував Олександра, однак удару вдалося уникнути завдяки гілкам дерев.

Захист рідної Сумщини

Військовий підтримує зв’язок із друзями, які залишилися працювати у поліції. Він наголошує, що правоохоронці у прифронтових громадах також виконують важливу роботу — допомагають постраждалим після російських ударів, беруть участь в евакуації та підтримують правопорядок.

Сам Марченко сьогодні продовжує службу поруч із рідним краєм. У Товсті на нього чекають мама, сестра, дружина та донька.

Після чотирьох місяців служби військовий зміг зустрітися з дружиною під час відпустки. Каже, що саме ця зустріч стала одним із найтепліших моментів за весь час на війні.

До повномасштабної війни одним із головних захоплень Олександра був футбол. Він грав за сільську команду «Колос» та брав участь у місцевих турнірах. Нині разом із побратимами намагається грати у футбол, коли випадає така можливість.

Після війни Марченко хотів би повернутися до мирного життя, зокрема займатися ремонтом автомобілів. Однак поки що його головне завдання — виконувати бойові завдання та захищати Сумщину від російської агресії.

Своє рішення військовий пояснює просто: державу потрібно захищати, адже це українська земля, яка має залишатися вільною та незалежною.

Джерело: “Білопілля.City”


Новину створено за матеріалами сайту “Білопілля.City” в межах проєкту “Посилення голосу прифронтових медіа: Партнерство для розширення впливу”, який має на меті допомогти гіперлокальним ЗМІ розширити свою аудиторію та підвищити їхній вплив на інформаційний простір. Вся відповідальність за зміст та достовірність інформації лежить на редакції сайту “Білопілля.City”

Дослідницько-аналітична група InfoLight.UA здійснює загальну перевірку матеріалів сайтів, які підтримується в рамках проєкту, та виключає з нього редакції, які свідомо поширюють неправдиву інформацію та російську пропаганду.

Автор: Пушкарьова Світлана

Поділіться своєю думкою

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *