Етнічні поляки брали участь у діяльності Організації українських націоналістів (ОУН) та служили в Українській повстанській армії (УПА) — від рядових бійців до командирів сотень. Архівні документи свідчать, що представники польського походження долучалися до українського підпілля, виконували організаційні завдання, воювали та допомагали повстанцям.
Про це повідомляє «Главком» із посиланням на допис Галузевого державного архіву СБУ у Facebook.
Дослідження підготували на основі архівних матеріалів спільно з Українським інститутом національної пам’яті. У документах колишніх комуністичних спецслужб вдалося встановити сотні осіб польського походження, які були пов’язані з українським націоналістичним підпіллям.
В архіві наголошують, що ці матеріали спростовують уявлення про ОУН та УПА як винятково моноетнічні й ксенофобські формування. Водночас визначити точну кількість поляків у підпіллі складно через суворий конспіративний характер його діяльності.
Чому поляки долучалися до українського підпілля
Дослідники виокремлюють три основні причини участі етнічних поляків у діяльності ОУН та УПА.
Спільні противники. Частина поляків сприймала нацистську Німеччину та більшовицький Радянський Союз як однаково небезпечні сили. Вони поділяли ідею боротьби за свободу народів, яку відображало гасло ОУН «Воля народам! Воля людині!».
Асиміляція та змішані шлюби. На Волині й Галичині проживало чимало поляків, які були інтегровані в українське культурне середовище. Це сприяло появі спільних зв’язків і залученню представників польської громади до підпілля.
Потреба в підготовлених кадрах. Українському повстанському руху були потрібні фахівці різних напрямів, зокрема медики, майстри та військові інструктори.
Які завдання виконували поляки в ОУН та УПА
За даними Галузевого державного архіву СБУ, люди польського походження брали участь у різних напрямах діяльності українського підпілля. Зокрема, вони:
- працювали зв’язковими та пропагандистами в мережі ОУН на Галичині;
- служили в бойових підрозділах УПА;
- займалися розвідкою, зокрема діяли як агенти в польському підпіллі;
- допомагали забезпечувати роботу підпільних друкарень, майстерень і шпиталів.
Таким чином, їхня участь не обмежувалася військовою службою: вони також виконували організаційні, інформаційні та допоміжні функції.
Імена, збережені в архівних документах
Серед встановлених осіб польського походження архів називає кількох діячів українського підпілля.
- Михайло Колодзінський — автор «Воєнної доктрини українських націоналістів», військовий референт Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях і керівник штабу Карпатської Січі.
- Марта Пашківська — особиста зв’язкова Романа Шухевича та Петра Федуна, відомого під псевдонімом Полтава. Федун був референтом пропаганди Проводу ОУН.
- Ярослав-Казимир Яворський — курінний УПА, який згодом працював слідчим Служби безпеки ОУН Калуської округи.
Ці біографії є частиною документальних свідчень про різноманітність середовища, залученого до українського націоналістичного руху.
Як радянська та російська пропаганда використовують історію
У Галузевому державному архіві СБУ зазначають, що радянська історіографія свідомо замовчувала участь поляків в українському підпіллі.
«Радянська історіографія не могла допустити, щоб поляки постали соратниками українців у боротьбі проти більшовизму», — наголосили в установі.
За оцінкою архівістів, сучасна російська пропаганда продовжує використовувати історичні суперечності між Україною та Польщею для розпалювання ворожнечі між двома країнами. Кремль роками маніпулює трагічними сторінками спільного минулого, намагаючись послабити відносини між близькими союзниками.
Водночас історична тема залишається предметом суспільних дискусій. Зокрема, Польща офіційно встановила день пам’яті жертв геноциду, який, за формулюванням відповідного рішення, було вчинено ОУН та УПА.
Документальні дослідження проти історичних міфів
Одним із джерел для вивчення цієї теми став довідник «Поляки в ОУН: біограми та документи», упорядкований працівником архіву Ярославом Антонюком. Видання містить документи з історії українського підпілля, частину яких оприлюднили вперше.
Ознайомитися з дослідженням можна онлайн.
Архівні матеріали дають змогу глибше дослідити склад українського підпілля та роль окремих людей у його діяльності. Водночас доступ до документів і фахове вивчення історії допомагають протидіяти маніпуляціям, які Росія використовує для загострення суперечностей між Україною та Польщею.